Home
Links
Contact
About us
Impressum
Site Map?


Afrikaans
عربي
বাংলা
Dan (Mande)
Bahasa Indones.
Cebuano
Deutsch
English-1
English-2
Español
Français
Hausa/هَوُسَا
עברית
हिन्दी
Igbo
ქართული
Kirundi
Kiswahili
മലയാളം
O‘zbek
Peul
Português
Русский
Soomaaliga
தமிழ்
తెలుగు
Türkçe
Twi
Українська
اردو
Yorùbá
中文



Home (Old)
Content (Old)


Indonesian (Old)
English (Old)
German (Old)
Russian (Old)\\

Home -- Ukrainian -- 01. Conversation -- 6 Unity of the Trinity
This page in: -- Arabic? -- Cebuano -- Chinese -- English -- French -- Georgian -- German? -- Hausa -- Igbo -- Indonesian -- Kirundi -- Russian -- Somali -- Telugu -- UKRAINIAN -- Uzbek -- Yoruba

Previous booklet -- Next booklet

01. Як розмовляти з мусульманами про Христа

6 - Як пояснити таємницю єдності Святої Трійці мусульманину?

Другою основною догматичною перешкодою для мусульманина на шляху до християнства є його переконання, що християни вірять у трьох богів. Що Коран буквально вчить про це? Які непорозуміння щодо Отця, Сина і Святого Духа проникли в іслам? Як ви можете допомогти мусульманину відкритися Богові Отцю через Його Сина Ісуса Христа? Ці питання знову розглядаються на основі Старого Заповіту, Нового Завіту, здорового глузду, Корану та вашого особистого свідчення.



6.01 -- Як пояснити таємницю єдності Святої Трійці мусульманину?

Кожен, хто розмовляє з мусульманином, незабаром зрозуміє, що він вважає нашу віру в Бога Отця, Сина і Святого Духа гріхом, якому немає прощення. Ісламський символ віри наголошує, що не може бути іншого бога, окрім Аллаха! Кожен, хто асоціює Сина або Святого Духа з Творцем, вважається ворогом Аллаха і усіх його ангелів (Сури аль-Бакара 2:97-98; аль-Маїда 5:73).

6.02 -- Заперечення Святої Трійці ісламом

Заперечення Святої Трійці мусульманами має багато граней. Їх буде підсумовано як базову інформацію для бесід з мусульманами.

Мухаммед заперечував християнам: «Не кажіть три!» Для вас це буде краще!» (Сура аль-Ніса 4:171). «Матері Божої не існує, і вона не народжувала сина від Аллаха» (Сура аль-Маїда 5:116). «Нікому не слід приймати іншої людини за свого Господа» (Сура аль-Імран 3:64; аль-Тавба 9:31). «Аллах – це не Христос» (Сура аль-Маїда 5:17, 72; аль-Тавба 9:31). «Всемогутній міг би легко знищити Христа і його матір, якби вони заявляли, що вони боги» (Сура аль-Маїда 5:17).

6.03 -- Заперечення божественності Ісуса Христа

Визнання того, що Ісус Христос є Сином Божим, у Корані повністю заперечується 17 разів (Сура аль-Тавба 9:30 та інші). Ісу названо лише Сином Марії, але жодного разу Сином Божим. Він вважається творінням, як і Адам (Сура аль-Імран 3:59). Аллах повелів: «Станься!» І він стався (Сура аль-Бакара 2:117; аль-Імран 3:47, 59; аль-Маріам 19:35). Це помилка, оскільки дещо раніше в Корані Аллах стверджує: «Ми вдихнули трохи нашого духа у неї (в Марію)», отож Іса був створений у ній (Сури аль-Анбія 21:91; аль-Тахрім 66:12). Мусульманин здатен повірити в народження Христа дівою Марією, але одночасно заявляти про дещо протилежне християнському символу віри: Він був створений, але в жодному випадку не роджений, чи породжений, Аллахом.

Коран стверджує, що Христос є рабом Аллаха (Сури аль-Імран 3:172; Маріам 19:30), його посланцем (Сури аль-Бакара 5:75; аль-Імран 3:49, 53; аль-Ніса 4:157, 171; аль-Маїда 5:75, аль-Анам 6:61) і його пророком (Сура Маріам 19:30). Він підкорявся Аллаху (Сури аль-Маїда 5:52, 117; аль-Тавба 9:31), молився Елохіму (Аллахумма; Сура аль-Маїда 5:114) і визнавав Аллаха своїм Паном, який давав йому вказівки (Сури аль-Імран 3:51; аль-Маїда 5:72, 114, 117; Маріам 19:36, аль-Шура 42:13; аль-Зухруф 43:64).

У цих 50 віршах Корану Ісус позбавлений своєї божественності. Духовне застереження апостола Івана стосується ісламу також (1 Івана 2:18-25; 4:1-5).

6.04 -- Заперечення божественності Святого Духа

Нам потрібно зрозуміти, що Коран не тільки знеславлює Господа Ісуса Христа, але й проголошує, що Святий Дух був створений і не є Богом. Аллах декілька разів говорить про «нашого» Духа (Сури Маріам 19:17; аль-Анбія 21:91; аль-Тахрім 66:12), або про «мого» духа (Сури Сад 38:72; аль-Анкабут 29:15), але у кожному випадку дух вважається творінням, а не божеством. В ісламі не допускається думка про незалежного Святого Духа, оскільки Аллах може бути лише один, а не два чи три.

Ісламські традиції пояснюють, що Джибріл (ангел Гавриїл) є духом від Аллаха (Сури аль-Бакара 2:97-98; аль-Тахрім 66:4), який передав об’явлення свого Господа Захарії, Марії, Ісі та Мухаммеду. Він названий «духом від Аллаха», який зміцняв Ісуса під час здійснення його чудес (Сури аль-Бакара 2:87, 253; аль-Маїда 5:110; аль-Нахль 16:102). В ісламі цей дух залишається рабом Аллаха, перебуваючи під його командуванням (Сури аль-Кадр 87:4; аль-Ісра 17:85; аль-Шура 42:52), який вірно виконує його вказівки (Сура аль-Шуара 26:193). Його високо шанують мусульмани, хоча не знають достеменно, хто він.

6.05 -- Чого бракує в ісламі?

Після такого короткого вступу кожен, хто здатен міркувати духовно, зрозуміє певні основні принципи нашого спілкування з мусульманами: В ісламі немає Отця, ані Сина, ані Духа Святого (Сура аль-Іхлас 112:1-4).

Немає духовної безпеки в рамках турботи Бога-Отця, немає особистих взаємин з Всемогутнім, немає певності у прощенні всіх гріхів, ані можливості визнання Святої Трійці (1 Коринтян 12:3; Римлян 8:8-10, 15-16 та інші), ані плоду Духа (Галатів 5:16-26) і немає надії на вічне життя (Івана 11:25-26). Де не визнається Святий Дух, там не може бути ані духовного мислення, ані християнського життя.

Окрім наших намагань запропонувати і відкрити Євангеліє мусульманам, необхідним є постійне заступництво, щоб Ісус Христос підготував людей Своїм Духом і дарував їм благодать почути Його Слово, зрозуміти його і виконувати. Ніхто не зможе пояснити таємницю Святої Трійці мусульманину, допоки Святий Дух не пробудить у ньому прагнення пізнання реального Бога, готовність чути Його Слово і отримати духовне світло, яке проникає у темряву людських сердець.

Якщо ми хочемо пояснити мусульманам Євангелію, нам не варто дратуватися через їхні заперечення чи антихристиянський дух, який дмухатиме нам просто в обличчя. Любов Христа сильніша усякого колективного ярма ісламу. Шукаючи практичні аргументи, як пояснити Єдність Святої Трійці мусульманам, можна знайти на- ступні п’ять джерел чи причин для спілкування.

6.06 -- Свідчення Старого Заповіту на користь Єдності Святої Трійці

У Торі і в Пророках ми можемо знайти кілька коментарів про те, що Бог є Одним з Трьох. Свідчення Старого Заповіту є важливими для зацікавлених мусульман, тому що вони показують, що Свята Трійця не є нововведенням християн, а змальовує дійсний стан буття Бога від самої вічності.

Про Святу Трійцю свідчать перші вірші Біблії:

Буття 1:1-3: На початку Бог створив Небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.

У цьому вступі до Біблії ми читаємо про Бога, Його Духа і Його Слово. Євангелист Іван визнавав, що Бог створив всесвіт через Ісуса, Його втілене слово (Івана 1:1-4).

Перший вірш Біблії також спонукає нас просити Бога, щоб Його Дух ширяв над кожним окремим мусульманином, над сім’ями, селами, містами і країнами, щоб їхній розум і серця були підготовлені до моменту, коли Господь зможе сказати: «Хай станеться світло!» І стало світло!

У Бутті 1:26 Господь каже: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою!»

Бог (Елохім) інколи висловлюється у множині (ми), що вказує на можливість Трійці. Євреї і мусульмани, однак, називають цю форму pluralis majestatis (множина величі). Під час розмови з делегацією християн з Ваді Наджрану (Північний Ємен) Мухаммеда глибоко зачепив цей вірш, тому згодом він допустив, щоб Аллах в Корані теж говорив про себе в множині.

Елохім – єврейський термін для позначення Бога – це слово у формі множини. «Ел» означає владу, могутність і силу (Матвія 26:64), «хім» означає «вони», отож, слово Елохім можна читати як «сильний є множиною» (сила є вони). Слово Аллах в ісламі можна тлумачити схожим чином, читаючи «al-el-hu», як «сила є він» (лише в однині)! Бога ж Біблії слід розуміти як союз множини. Мухаммед перейняв термін Елохім в арабську мову і використовував його як Аллахума п’ять разів у важливих текстах Корану (Сури аль-Імран 3:26; аль-Маїіда 5:114; аль-Анфал 8:32; Юніс 10:10; аль-Зумар 39:46). Для нього ім’я Бога зі Старого Заповіту здавалося ключем до молитов, на які обов’язково буде дана відповідь, і які будуть виконані.

У Бутті 18:1-3 ми читаємо, що Авраама відвідало троє мужів. Але він звертався до них в однині: «Мій Господь».

У Книзі Числа 6:24-27 ми знаходимо благословіння Аарона, у якому «Господа» згадано тричі. Деякі церкви ототожнюють це з благословінням Отця, благословінням Сина і благословінням Духа Святого, як благословіння «одного» Господа.

У Псалмі 2:1-4 ми читаємо про бунт, заколот людства проти Господа і Його Помазанця (Месії). Однак Всемогутній посміється над ними, сказавши лише одне слово: «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!» (Псалом 2:7). Це об’явлення було дане за 1000 років до народження Ісуса Христа. Воно вказує на духовне походження Сина від Отця ще до початку усіх часів, що не варто плутати з біологічним зародженням сина у Марії. Ісус існував задовго до того, як втілився у людині. Він є вічним Богом від вічного Бога! (Івана 1:14; до Филип’ян 2:6-7).

Ісаї 9:5 є яскравим прикладом єдності Трійці: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру».

Цей вірш пояснює, що обіцяний Син є не просто Дивним Порадником і Богом сильним, а що у ньому Вічний Бог сам стався людиною. Як ще може новонароджене дитя одночасно бути собі Батьком? Це унікальне об’явлення було дане за 700 років до того, як Ісус Христос жив на землі. Цей текст є важливим свідченням вічної реальності триєдинства Бога.

Псалом 109:1, ніби удари бубна, лунає крізь час і вічність. Тут написано: «Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!»

Рання Церква розуміла цей вірш як обітницю, що пояснює вознесіння Ісуса і те, що на небі Він посяде престол (Матвія 26:64; Дії 10:12-13). Син сів на свій трон разом з Отцем (Об’явлення 3:21). Обоє керують всесвітом у повному єднанні. Оскільки Син виконав спасіння людства, Отець поклав усіх його ворогів «за підніжка Його ногам!» Ця обітниця розповсюджується на будь-яку антихристиянську силу і задіює нашу віру у перемозі нашого Бога.

Кожен, хто спілкується з мусульманами, повинен під- креслювати обітниці, дані у Старому Заповіті, щоб пояснити єдність Христа з Його Отцем, тому що втілення цих обітниць у Новому Заповіті виглядає як незаперечне «повинен» для кожного вірного мусульманина. Усе, що велить Аллах, має бути виконано негайно. Якщо він щось обіцяє, це обов’язково станеться. Ніхто не здатен зупинити виконання його об’явлень. Для декого з мусульман ці 333 обітниць у Старому Заповіті, які виконались у Новому Заповіті, можуть слугувати потужним свідченням на користь єдності Святої Трійці. Таким чином, ці обітниці і їхнє виконання варто читати разом, паралельно і вивчати напам’ять.

6.07 -- Свідчення Нового Заповіту на користь єдності Святої Трійці

Чотири Євангелія, послання Апостолів і книга Об’явлення наскрізь пронизані ідеєю єдності Отця, Сина і Святого Духа. Якщо ми знайдемо мусульман, готових читати Новий Заповіт, нам варто підкреслювати для них ідею єдності Трійці. Мусульмани і євреї розуміють Бога як «одного і єдиного». Деякі християни роблять наголос на ідеї трьох Богів. І їм варто покаятися, звернутися до дітей Авраама і навчитися пояснювати єдність Святої Трійці насамперед для самих себе.

Матвія 1:23: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.

Еммануїл – одне з 250 імен Ісуса в Біблії. Він є справжнім Богом і справжньою людиною водночас. Через Нього Бог є з нами. Ця обітниця з Ісаї 7:14 і її виконання дають нам велике заспокоєння.

І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! (Від Матвія 3:16,17)

Для мусульманина історії хрещення Христа (Матвія 3:16-17; Марка 1:9-11; Луки 3:21-22; Івана 1:31-34, 37-38) містять вражаючий факт: голос почувся з неба! Мусульмани розуміють це як пряме об’явлення. Ніхто не може стати на перешкоді, коли промовляє Аллах. Хто заборонить йому сказати: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!»? Святий Дух зійшов на нього, як обладунок для його служіння, незважаючи на той факт, що він був народжений від Святого Духа. Ісус мав бути хрещеним у річці Йордані всупереч запереченням Івана Хрестителя. Ісус був без гріха і не потребував хрещення. Але він мовчки взяв усі наші гріхи на себе ще на самому початку свого служіння.

● Ось чому Іван Хреститель вигукнув: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере (Від Івана 1:2 29).
● Ось чому Святий Дух зійшов на нього у вигляді голуба і залишався на ньому.
● Ось чому Отець засвідчив: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!»

Хрещення Ісуса є центральним текстом для церкви в розумінні Єдності Святої Трійці. Отець, Син і Святий Дух працюють спільно задля спасіння людства від самого початку служіння Ісуса.

В уривку Матвія 12:18 йдеться про слугу Господа, якого він обрав, якого полюбив і у якому мав насолоду. Він поклав на нього свого Духа, аби той міг проголошувати правду народам. Виконання сказаного в Ісаї 11:1-5 показує, що Господь, Його Слуга і Його Дух є одне ціле в повній єдності, втілене в особі Ісуса. Усе його життя було не лише життям окремої особи. Він залишався об’єднаним з Трійцею і в її межах.

Лука 4:18-19: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування.

В Луки 4:18 сказано, що Ісус Христос у Назареті представив себе, кажучи: «На Мені Дух Господній!..» Це коротке формулювання знову говорить про Святу Трійцю, бо Бог, Його Дух і Ісус зображені в суцільній єдності. Христо пояснив даний факт словами: «бо Мене Він помазав». Слово Христос означає Месія, помазанець.

З якої причини був помазаний Христос? «Щоб Добру Новину звіщати вбогим і проповідувати полоненим визволення». Кожен, хто отримав помазання Нового Заповіту (2 Коринтян 1:21; 1 Івана 2:20, 27), може сміливо повторити свідоцтво Ісуса, бо християнин є тільки тоді християнином, якщо Дух Господній перебуває на ньому і спонукає його втілювати його покликання (Ісая 61:1-2; Римлян 8:10-16).

Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! (Від Матвія 28:18-20)

У великому дорученні ми читаємо, що кожен, хто приймає рішення слідувати за Христом, має бути охрещеним в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Чому в даному дорученні не сказано «в імена»? Тому що Три є Одним! Істинне ім’я нашого Бога є «Отець, Син і Дух Святий».

Івана 10:30: В Євангелії від Івана ми читаємо вражаюче свідчення доброго пастиря: Я і Отець Мій«два»? Ну звичайно ж «одне»! Чому ж тоді ми завжди проповідуємо про двох, якщо Ісус каже про одне? Таке штучне і хибне розуміння вимагає покаяння від усіх євангелистів перед мусульманами і євреями. Отець і Син – одне, а не два! Нам потрібно змінити наше мислення і навчитися думати не тільки прагматично і технічно, але й категоріями духовної реальності, і підлаштовуючи себе до мислення тих, хто перебуває в пошуку, а також віруючих на Сході.

У свідченні, в якому Ісус об’являє Себе (Івана 14:9-11), ми читаємо: «Хто бачив Мене, той бачив Отця». Цим визнанням Ісус засвідчив свою єдність зі своїм Отцем за формою і зовнішнім виглядом, як виконання сказаного в Бутті 1:27. Відповідно, Ісус каже, що слова, які він промовляє, були не його власні, а Отця, який перебуває в Ньому, і який не просто говорить через нього, але й виконує те, що каже. Ісус залишається в Отці, а Отець – в ньому. Це підкреслює їхню повну єдність по суті і по духу.

В Івана 14:23 Ісус каже: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього».

Ісус говорить про замешкання Святого Духа в його послідовниках. У даному тексті Дух зображений не тільки в особливій єдності з Отцем і Сином, Його представлено як, власне, їхній Дух.

У цих трьох обітницях про грядущого Утішителя (Івана 14:26; 15:26; 16:13-15) ми бачимо 10 характеристик єдності і співпраці Отця і Сина у Святому Дусі. Дух не прославляє себе, ані своїх харизматичних носіїв обдарувань і талантів, а прославляє Ісуса. Ісус теж не хвалиться собою, а завжди вшановує Отця. Наш Бог є скромним і лагідним Богом (Матвія 11:28-30)! У межах Святої Трійці немає загрози виникнення заколоту чи бунту. Жоден з членів не вважає себе більшим, але завжди прославляє іншого! З цієї причини Бог передав Синові усю владу на небі і на землі; а Ісус, відповідно, дав владу Святому Духу будувати Його Церкву. Смирення божественної любові є одним з секретів єдності Святої Трійці. Ми зможемо зрозуміти нашого Бога тільки тоді, дозволимо Йому змінювати наш характер і робити нас такими ж смиренними, яким є Він. А це суперечить гордості Аллаха і його послідовників (Сура аль-Хашр 59:23).

Івана 17:21-23: У своїй молитві первосвященика Ісус просить Отця за своїх послідовників: «Щоб єдине були, як єдине і Ми. Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно...»

У цьому діалозі у Святій Трійці Ісус підсумовує свою таємницю: Ми – одне! Ця духовна реалія є причиною, яка розділяє нас з євреями і мусульманами. Духовна єдність Отця, Сина і Святого Духа є основою нашої віри. Однак ця єдність не виглядає раціональною ідеєю, яка стоїть просто у нас перед очима. Її, радше, можна порівняти з магнітом, який намагається притягти нас до себе. Бо любов Божа є приваблюючою силою.

Ісус просив свого Отця зробити нас єдиними, як єдині Він і Його Отець, він у нас, а Отець в нім. Святий Дух – це не якась незбагненна догма, а духовна реальність, яка поєднує нас у духовне буття завдяки благодаті. Ми названі «тілом Христовим» (Римлян 12:4-5; 1 Коринтян 12:27; Ефесян 4:4, 25) і «храмом» Святого Духа (1 Коринтян 3:16, та інші), і маємо привілей увійти та перебувати в Святій Трійці, в Христі (2 Коринтян 5:17; Івана 15:4) і в самому Богові (1 Івана 4:16).

Новий Заповіт повен підказок про таємницю Святої Трійці. Той, хто з захопленням шукає, читає і тлумачить, може поміркувати над наступними віршами: Івана 17:1-3;20,21-23; Дії 1:4-5; 2:32-36; 1 Коринтян 2:10; 2 Коринтян 5:19; Галатів 4:4-6; Колосян 2:9-10; Євреїв 9:14; Об’явлення 7:10; 21:22-23; 22:3-4 та інші. Нам варто читати ці посилання про єдність Отця, Сина і Святого Духа не тільки мислячи раціонально, але й з молитвою, подякою і поклонінням. Лише Святий Дух здатен познайомити нас з таємницею Святої Трійці. І тоді ми більше не будемо вважати її нудною теорією, а з власного досвіду визнаємо її величною реальністю.

6.08 -- Посилання на можливість Єдності Трійці з світських джерел

Роздуми і міркування про Святу Трійцю перевищують наше людське розуміння. Божественну таємницю можна зрозуміти лише духовно. Однак багато мусульман не спроможні мислити духовно, тому що в ісламі не існує реальності Святого Духа. Ісус говорив притчами до тих, хто не приймав Євангелії. Тому кожен, хто бажає пояснити Єдність Святої Трійці мусульманам, які не підкоряються Біблії, може використати численні ілюстрації і практичні приклади з щоденного життя. Учні середніх шкіл і студенти університетів слухають їх залюбки.

Сонце – це вогняна куля діаметром 1,5 мільйона кілометрів. Землі досягають лише деякі його промені, незважаючи на відстань 150 мільйонів кілометрів, і дають світло, тепло і життя. Усі три елементи – сонце, його промені і тепло складають неподільне ціле, вони об’єднані в одне.

Електрика є своєрідним генератором, який виробляє електричний струм, який дає світло, тепло і приводить в рух. Усі три: генератор, струм і рух – є одним!

Вода може перебувати у стані води, льоду чи пари. У якому б стані вона не була, вона однаково лишається тією ж речовиною, водою.

Кімната має довжину, ширину і висоту. Якщо бракує одного з цих елементів, то кімната вже не буде кімнатою, а лише площиною.

Людина складається з тіла, духа і душі. Якщо погано одному з трьох елементів, то страждають усі інші. Якщо бракує котрогось з трьох, то інші не зможуть існувати звичним, нормальним чином.

Сім’я зазвичай складається з батька, матері і дітей. Всі вони належать до однієї спільності, чи єдності. Розлучення було б неприродним і болісним.

Око складається з кількох частин. Ми розпізнаємо білок ока, його райдужну оболонку і чорну зіницю. Всі разом вони формують одне око. Якщо бракуватиме однієї з цих складових, то ми будемо незрячі.

Яйце – це маленьке чудо зі шкаралупою, білком і жовтком. З нього виходить життя або яєчня!

Білий промінь світла можна легко розділити призмою на три кольори, оскільки білий – це комбінація кількох кольорів.

Трикутник має три кути і три сторони, але це одна геометрична фігура.

Математика також підтримує єдність Трійці. Додаючи один плюс один плюс один отримуємо три, але при множенні одиниці тричі ми отримуємо тільки один. Коли мова йде про Отця, Сина і Святого Духа, вони не залишаються кожен окремою особистістю; вони існують у повній єдності, де кожен перебуває в іншому. У цій єдності вони є нероздільною частиною.

Тісто для випікання хліба гарно пояснює цю математичну таємницю. Борошно, вода і сіль кожне окремо ще не формують хліб. Але змішавши разом ці три елементи, замісивши і випікши, ми отримуємо хліб. Так і в Святій Трійці жодна з осіб не існує одна чи незалежно, але кожна перебуває в іншій і разом складають одне.

В Африці один євангелист відвідав селище з хатинами з соломи і трави, сховане між кущів. Жінка готувала їжу для своєї сім’ї у горщику на відкритому вогні. Розмовляючи з жінкою про Трійцю, євангелист запропонував, щоб вона забрала один з трьох каменів, на яких стояв горщик. «Ні, – вигукнула жінка, – якщо забрати один камінь, горщик перекинеться і їжа згорить у вогні!» «Дивись-но! – відповів євангелист, – ти навіть їжі не приготуєш без Трійці. Якщо забрати хоч один елемент, то все твоє життя буде зруйноване і ти потрапиш у вогонь!» Він пояснив їй єдність Трійці простими словами, скориставшись ситуацією.

Усі ці натяки чи ідеї з повсякденного життя не є доказами єдності Трійці! Бо віру довести неможливо. Якби ми могли довести віру, вона б більше не була вірою. Ці приклади є лише помічниками і вказівниками, які пояснюють себе тим, хто бажає збагнути духовну реальність, і скеровують їх до таємниць віри.

Вищезгадані приклади мають один спільний факт, що незалежні елементи об’єднані надприродною, вищою сутністю. Мови чи культури, які ще не є розвиненими в повній мірі, навряд чи можуть висловлюватися діалектично. Святий Дух же навчає нас новій логіці, яка здається перебільшеною і нелогічною для нормальної, пересічної людини. Ми віримо, наприклад, що Ісус сидить на троні поруч Отця і одночасно живе в наших серцях. Це незбагненно для багатьох мусульман. Він або сидить на небесному троні, або перебуває в наших серцях, але не одне та інше одночасно!

Ми визнаємо, що ми оправдані благодаттю грішники. Мусульманин же відповість: ти або грішник, або оправданий, але аж ніяк не оправданий грішник.

Святий Дух навчає послідовників Ісуса духовній логіці, яку мусульманам збагнути нелегко. Їхнє світське мислення відрізняється від духовної логіки. Тому нам потрібно зберігати спокій у наших розмовах з ними. Зрештою, духовні факти довгий час здавалися дивними і нереалістичними і нам також. Заступницька молитва про прозріння і сповнення духом мусульман залишається такою ж важливою, як і сама розмова.

Нам також варто не забувати під час наших бесід з мусульманами, що слово «Трійця» ніде не зустрічається в Біблії! Тому нам варто боротися не за Трійцю, а за єдність Бога! Реальність Бога, як Отця, Сина і Святого Духа, очевидна в усіх книгах Біблії, тому що Ісус підкреслював своє вічне єднання з своїм Отцем у Святому Дусі.

Вислів Трійця є лінгвістичною помилкою в англійській та арабській мовах. У Біблії немає такого слова як «Трійця»! Христос і його апостоли демонстрували триєдиного Бога, вони ніколи не говорили про трьох різних Богів. Тож, нам варто обміркувати основи нашої віри і повернутися до біблійної реальності.

6.09 -- Ознаки Єдності Святої Трійці в Корані

Багато мусульман не готові слухати тексти з Біблії, тому що вважають їх підробленими. Відповіді з точки зору науки будуть корисними для старшокласників і студентів університетів. Щораз більше мусульман приймає лише відповіді з Корану та ісламських традицій. Тому для цих фундаменталістів нам варто шукати приховані вислови про Святого Духа в Корані.

Цитати з Корану можна використати на початку розмови, тому що близько 60 відсотків Корану складається з висловів і думок з Старого Заповіту, які були вербально передані Мухаммеду у версіях книг Мішна та Талмуд. Близько восьми відсотків Корану запозичено з усних передань історій з Євангелій чи міфів від християнських сект. Отож, ми маємо право приймати і вибірково використовувати свідчення євреїв і християн, які були перекладені і передані ісламською у віршах Корану, оскільки вони походять з біблійних джерел. Однак їх потрібно наповнити оригінальним духовним змістом. Більше того, багато висловлювань Корану арабською передають інше значення і допускають різні тлумачення. Тому цілком допустимо наповнювати оригінальним біблійним значенням деякі тексти з Корану.

Відносно Святої Трійці можна виділити 5 груп віршів з Корану, які підтримують факт триєдиного Бога:

Зародження Христа в Марії
Сури аль-Анбія 21:91 і аль-Тахрім 66:12 пропонують наступне об’явлення Аллаха:
«Ми вдихнули в неї (трохи) нашого духа!»

Ось таким чином Христос був створений в Марії. Аллах говорить про себе у множині, що можна вважати ознакою його множинності. Він каже: «Ми вдихнули (у множині) нашого духа у неї!» Аллах звичайно не вдихав у Марію ангела Гавриїла, ані Гавриїл не вдихав у неї свого духа, навпаки, тут написано, що Аллах вдихнув у Марію власного духа. Один з цих віршів стверджує, що Аллах просто дихнув на Марію; інший каже, що він вдихнув свого духа у її інтимні місця!

Це свідчення з Корану повністю спростовує ствердження мусульман про біологічне батьківство Аллаха. Ці вірші проясняють народження Христа від Духа Аллаха. Усі три, Аллах, Дух і Христос теж простежуються в Корані як нероздільна єдність.

Ісламські коментатори зауважили слабкість цих віршів і намагалися змінити їхнє значення, надаючи їм нового тлумачення: «Іса був лише створений в Марії Духом Божим і його Словом». Але не такий справжній зміст цих віршів. Це перекручування було насаджене умисно, аби применшити і викорінити ідею божественності Христа ще в зародку.

Аллах підтримав Христа своїм Духом
В Корані ви знайдете три вірші, які стверджують, що Аллах зміцнив Христа Духом Святого, щоб він зміг здійснити неймовірні чудеса. Згідно цих віршів, Христос відкривав очі сліпим, зціляв прокажених своїми словами і піднімав мертвих з їхніх могил (Сура аль-Маїда 5:110). В Корані розповідається про десять чудес Христа, які, згідно ісламу, він не міг здійснити сам, а лише з допомогою Духа, посланого йому Аллахом. Це означає, що Аллах, його Дух і Христос співпрацювали у активній єдності!

Однак ісламські коментатори наголошують: Христос не був здатний здійснити будь-яке чудо самостійно, тому Аллах мав послати Джибріла, зміцнивши його здійснювати чудеса. Вони не могли зрозуміти смирення Христа, який сказав: «Син нічого не може робити Сам від Себе» (Івана 5:19-23). Але якщо запитати мусульманина: «Хто здатен відновити від смерті до життя?», – він відповість: «Тільки Аллах!» Якщо ж потім запитати: «Чи погоджуєшся ти, що Христос є Аллах?», – то отримаєте категоричне заперечення. Факт залишається фактом, що Аллах, його Дух і Христос формують повний союз, повне єднання в діях навіть у Корані.

Христос – правдивий Аятолах
Сповіщення про народження Христа в Корані пропонує захоплююче послання Аллаха, який каже про Христа:
«Зробимо його ознакою для людства і милістю від «нас» (Сура Маріам 19:21).

Арабське слово, яке означає «ознака», це слово ayatun, і якщо читати його разом з словом Аллах – отримаємо «Аятолах», що означає «унікальне чудо Аллаха». Христос – єдиний Аятолах чоловічої статі, якого сам Аллах визначив як ознаку для усіх людей. У ньому виконались вражаючі тексти з Буття 1:27 і Івана 14:9.

Далі Аллах об’являє, що Христос є милість від «нас», говорячи в множині. Це твердження спонукало вчителів Корану в Африці до певних роздумів. Вони виявили, що кожна Сура, окрім однієї, починається словами: «В ім’я Аллаха, співчутливого і милостивого!» Ці ісламські шукачі істини прийшли до висновку: Співчутливий (al-Rahman) – це Бог Отець, Милостивий (al-Rahim) – це Святий Дух, а милість (al-Rahmat) – це Ісус, син Марії. Усі троє мають в собі одну і ту ж сутність.

Мухаммед передбачливо приперчив це тлумачення, вклавши в уста Аллаха об’явлення, яке той дав нібито йому: «Ми не посилали тебе з інших причин, окрім як милість для світу» (Сура аль-Анбія 21:107).

Що було милістю Аллаха в житті Мухаммеда? Він приніс новий закон, шаріат, як основу його релігійної держави. Цей закон Аллаха не спасає жодного мусульманина, але засуджує кожного, хто прагне проголосити праведність власними добрими вчинками. А Ісус пропонував докази милості Аллаха у своїх чудах: Він зціляв кожного, хто приходив до нього, піднімав з мертвих і дав світові Духа миру. Таким чином, стає зрозуміло, хто ж насправді приніс милість світу і хто був сповнений співчуття!

Христос – слово Аллаха і Дух його
Кілька разів Мухаммед використовує вислів євангелиста Івана, що Ісус був втіленим Божим Словом (Сури аль-Імран 3:39, 45, 64; аль-Ніса 4:171; Маріам 19:34). Цим титулом він визнавав силу Христа, як повний авторитет Слова Божого. Згідно Корану, у Христі повною мірою присутня і діюча сила слова Аллаха, здатна творити, зцілювати, прощати, примиряти і відновлювати. Христос не тільки виголошував Слово Аллаха, але й сам був ним. Згідно Корану Христос залишився без гріха, тому що не було розбіжностей між його словами і його вчинками. У ньому стали видимими і очевидними воля Аллаха і його дух, а оскільки об’явлення Аллаха є божественними, то Христос – слово Аллаха – є божественним також.

Коран засвідчує декілька разів, що Христос не був зачатий біологічним чином, а був втілений Духом Аллаха. Мусульмани визнають, що син Марії був ходячим, живим духом на землі, який з’явився в образі людини і який, після смерті, повернувся до місця свого походження, до Аллаха (Сури аль-Імран 3:49, 55; аль-Ніса 4:158, 171; аль-Анбія 21:91; аль-Тахрім 66:12). Завдяки цим висловлюванням іслам наближається до таємниці християнського розуміння Святої Трійці. Однак перекладачі і тлумачі намагаються змінити це припущення і називають Христа «створеним» Словом і створеним Духом Аллаха. Але про це в Корані не йдеться, ця думка зловмисно в ньому насаджується.

Діалог Трійці у Корані
У книзі мусульман можна знайти численні ознаки унікальності, неповторності Христа. Аллах підняв сина Марії після його смерті до себе у свою славу (Сури аль-Імран 3:55 і аль-Ніса 4:158). Згідно ісламу сьогодні Христос живе з Аллахом.

В одному з діалогів (Сура аль-Маїда 5:116-117) Аллах запитував Христа, чи вчив він людей сприймати його і його матір як ще два божества, окрім Аллаха. Христос відповів у Корані на це критичне запитання чітким, категоричним «ні»! Одна християнська секта на Аравійському півострові уявляла собі саме таку сумнівну Трійцю, яку заперечують усі церкви. Цілком можливо, що Мухаммед чув про цю секту і їхнє помилкове розуміння Трійці. Відтоді мусульмани думають, що християни вірять у те, що Аллах спав з Марією і був батьком її дитини. Вони справедливо відкидають це, як блюзнірство! Такої трійці не існує! Ми також підтверджуємо, що Мухаммед правий, відкидаючи цю ідею! На основі погодження з цим твердженням зникає більша частина напруги між мусульманами і християнами! Нам потрібно пояснити їм, що ми віримо у духовну, а не у біологічну, Трійцю в Єдності, у складі Бога, Його Духа і Його Слова (Івана 1:1-14).

Під час даного діалогу між Аллахом і Христом у Корані, окрім кількох антихристиянських викривлень, мають місце надзвичайні слова, що після вознесіння Христа Аллах має засвідчувати і наглядати за його осиротілими учнями, як засвідчував і турбувався про своїх послідовників сам Христос. Тут Аллах і Христос володіють однаковим титулом і іменем, що ще раз підкреслює божественність Христа в Корані!

Без сумніву, ми не можемо євангелізувати мусульман за допомогою Корану. У книзі мусульман повністю відсутнє поняття спасіння! Ми не можемо вірити у божественне натхнення Корану. Але у книзі мусульман ми знаходимо фрагменти християнських свідчень. Тому візьмімо їх, очистимо і викладемо, як елементи мозаїки, у правильних місцях Євангелії. Ісламські фундаменталісти зазвичай не здатні слухати жодної іншої мови, окрім слів Корану. З цієї причини ми поведемо їх до Євангелії їхніми ж власними ідіоматичними висловами. Проте нам не варто цитувати слова Корану, якщо ми не знаємо їх достеменно.

6.10 -- Свідчення на користь Єдності Святої Трійці в особистих свідченнях християн

Апостоли чітко визнають існування Святої Трійці.

Петро каже: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресіння з мертвих Ісуса Христа…» (1 Петра 1:3-10; 5:10)

Іван пише: «Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого. І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу. Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі». (1 Івана 4:13-16; 5:12,20)

Павло пише: «Бог хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх». (1 Тимофію 2:3-6; 1 Коринтян 3:17-18)

Свідчення апостолів часто просто вражають. Вони свідкують про духовну реальність єдності Святої Трійці у нашому житті.

Один з старших церкви у Ливані відвідував свого сина, інженера у Катарі, що у Перській затоці. Перед споживанням їжі він разом з усіма присутніми помолився, а після того один з гостей, який був мусульманином, підійшов до нього і сказав, що бачить, що він є людиною благочестивою; тож він запропонував йому стати мусульманином і отримати повноту милості Аллаха.

Старший чоловік мудро відповів: «Я поміркую над вашими словами. Якщо ви можете запропонувати мені більше, аніж я вже отримав, я розгляну вашу пропозицію!»
Здивований мусульманин запитав: «Що ви маєте таке, чого ми не маємо?»
Чоловік відповів: «Аллах є моїм батьком, він знає мене, дбає про мене і любить мене. Христос є Агнцем Божим, який забрав усі мої гріхи і примирив мене з Богом. Я не буду проклятий і не піду до пекла, бо він оправдав мене перед Богом. Дух Божий проживає в мені, відколи Христос очистив моє грішне серце. Я можу розмовляти з моїм небесним Отцем у моїх молитвах і дякувати йому за вічне життя, яке Він мені гарантує. Я не помру, а житиму вічно і воскресну з мертвих так, як воскрес з мертвих мій Господь» (Івана 11:25-26).
Мусульманин пішов глибоко замислений, тому що цей старший чоловік засвідчив йому дуже простими словами реальність єдності Святої Трійці у своєму житті.

Саме у такому сенсі ми вітаємо усіх, покликаних до служіння Господу Ісусу серед мусульман, і молимось за них, щоб Господь скеровував їх до духовних розмов з послідовниками Мухаммеда у місцях, де вони живуть чи знаходяться.

Благодать Господа нашого
Ісуса Христа, і любов Бога Отця,
і причастя Святого Духа нехай буде
зо всіма вами! Амінь.
(2 до Коринтян 13:13)

6.11 -- КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Любий читачу!

Якщо ти уважно вивчав цей буклет, то зможеш легко відповісти на наступні запитання. Кожен, хто дасть 90 відсотків правильних відповідей на запитання з восьми буклетів даної серії, отримає сертифікат від нашого центру про

Поглиблене вивчення
допоміжних способів проведення бесід та дискусій з мусульманами про Ісуса

як заохочення за його/її подальше служіння Христу.

  1. Що означає перша половина ісламського символу віри (shahada)? 
  2. Якими способами Мухаммед відкидав Святу Трійцю?
  3. Як часто ми читаємо в Корані, що Аллах не має Сина? Що це заперечення означає згідно 1 Івана 2:18-25?
  4. Чому Іса, Син Марії, в ісламі не є Сином Божим?
  5. Яким чином Коран стверджує, що Христос є рабом Аллаха і підкорений йому?
  6. Чому в ісламі не може існувати Святий Дух? Що це означає для духовного життя мусульман?
  7. Чому в Корані неможливо ототожнити і зрозуміти Бога як Отця?
  8. Чого бракує в ісламській концепції Бога? 
  9. Що відкривають перші три вірші Біблії про єдність Трійці? Що можуть ці вірші означати для нашого служіння серед мусульман?
  10. Чому Бог у Старому Заповіті інколи говорить про Себе як «Ми» (тобто у множині)? Яке точне значення єврейського слова «Елохім» (Elohim)?
  11. Як можна пояснити благословіння Аарона (книга Числа 6:24-27) та божественне поклоніння Серафимів в Ісаї 6:3 як визнання триєдинства Бога?
  12. Чого навчає нас про Трійцю Псалом 2:1-7? 
  13. Чому вірш з Ісаї 9:5 залишається унікальним посиланням на ідею єдності Трійці?  
  14. Як автор послання до Євреїв (1:9) пояснює Псалом 44:7-8? Яке значення це може мати для наших розмов з мусульманами?
  15. Чому уривок з Псалму 109:1 залишається викликом для кожного єврея і мусульманина?
  16. Що можуть означати обітниці Старого Заповіту для мусульман і євреїв?  
  17. Що означає слово «Еммануїл» як ім’я Ісуса? Де в пророках записана ця обітниця?
  18. Чому унікальне об’явлення Святої Трійці відразу йде слідом за хрещенням Ісуса в ріці Йордані? Що може означати для мусульман коротке висловлювання Бога після хрещення Ісуса? Хто може завадити Всемогутньому мати сина, якщо він забажає його мати?
  19. Як Ісус пояснював свій титул «Христос» у синагозі в Назареті? Що це об’явлення означає для розуміння єдності Святої Трійці?
  20. Де у великому дорученні Ісуса ви можете знайти натяк на єдність Святої Трійці?  
  21. Чому Ісус не сказав: «Я і Отець – ми двоє»? І чому тоді ми завжди говоримо з мусульманами ніби про двох різних Богів?
  22. Що нам варто прийняти з Івана 14:9-11 стосовно глибокої таємниці Святої Трійці?
  23. Чому Свята Трійця прославляє Сина, так само як Син завжди прославляє Свого Отця?
  24. Що обіцяв Ісус в Івана 14:23 щодо єдності Трійці?
  25. Які важливі уявлення про триєдиного Бога Ісус розкрив в Івана 17:21-23? 
  26. Чому слово «Трійця» є лінгвістичною помилкою в англійській та інших мовах, коли йдеться про Біблійного Бога? Чому вислів «триєдиний Бог» є більш доречним при поясненні реальності Отця, Сина і Святого Духа? На чому нам варто робити наголос у наших розмовах з мусульманами і євреями на цю тему?
  27. Яким чином сонце, сонячні промені і тепло вказують на триєдиного Бога? 
  28. Яким чином генератор, електричний струм і їхня дія у нагрівачах, вентиляторах, охолоджувачах чи комп’ютерах ілюструють триєдинство Бога?
  29. Що ми можемо дізнатись з прикладу води, приміщення (кімнати) чи людини як складного цілісного поняття?
  30. Як око, яйце чи трикутник вказують на єднання Трійці?
  31. Яка різниця між діями 1+1+1 та 1x1x1? Як борошно, вода і дріжджі стають хлібом? 
  32. Чому ці натяки з повсякденного життя не є доказами єдності Святої Трійці? Чому християни здатні мислити діалектичними термінами, і що потрібно мусульманам, щоб зрозуміти духовну реальність, яка, на перший погляд, може здаватися суперечливою? 
  33. Як Мухаммед уявляв зародження Христа в Марії? Як це уявлення може допомогти нам у наших розмовах з мусульманами?  
  34. Чому зміцнення Христа духом від Аллаха вказує на «єднання дій» Аллаха, його духа і Христа?
  35. Як Коран пояснює, що Христос є єдиний Аятолах чоловічої статі, визначений Аллахом? Як цей вірш з Корану допоміг декому з африканських вчителів Корану наблизитися до реальності Святої Трійці?
  36. Як вислів з Корану про те, що Христос є втіленим «словом від Аллаха» або «його словом», допомагає нам під час наших розмов з мусульманами?
  37. Чому опис Христа як «духа від Аллаха» в Корані дає нам підтримку при поясненні мусульманам вічності і божественності Сина Марії?
  38. Що означає діалог в Корані між Аллахом і Христом після його вознесіння на небо? Чому ми можемо погодитися з мусульманами, що трійця з Корану, яку відкидають мусульмани, має також бути відкинута нами? Як це погодження створює позитивну атмосферу для того, щоб показати мусульманам «духовну» Трійцю? 
  39. Що є основною вимогою при поясненні мусульманам духовної єдності Святої Трійці?
  40. Які свідчення апостолів Христа, згідно вашого розуміння, демонструють Святу Трійцю найкраще?
  41. Чи можете ви показати нам, де в Біблії зустрічається слово «Трійця»?

Кожному учаснику цього опитування дозволяється використовувати будь-які джерела у своєму розпорядженні і просити допомоги у будь-якої довіреної особи, даючи відповіді на ці запитання. Ми очікуємо ваші письмові відповіді, включно з вашою повною адресою, у звичайному листі чи на електронну пошту. Ми молимось за вас до Ісуса, нашого живого Господа, щоб Він кликав, посилав, скеровував, зміцняв, захищав і перебував з вами кожен день вашого життя!

Ваші, через служіння Йому,

Абд ал-Масіх та брати

Надсилайте ваші відповіді на адресу:

GRACE AND TRUTH,
P.O.Box 1806,
70708 Fellbach,
GERMANY

або електронну пошту:

info@grace-and-truth.net

Христос каже:
На Мені Дух ГОСПОДНІЙ,
бо Мене Він помазав,
щоб Добру Новину звіщати вбогим.
Послав Він Мене проповідувати
полоненим визволення,
а незрячим прозріння,
відпустити на волю помучених,
щоб проповідувати рік
ГОСПОДНЬОГО змилування.
(Від Луки 4:18-19a)

www.Grace-and-Truth.net

Page last modified on August 06, 2022, at 04:29 AM | powered by PmWiki (pmwiki-2.3.3)