Previous Chapter -- Next Chapter
1. Питання, що наводить на роздуми
Священику дозволялося часто відвідувати в'язницю в арабській країні. Там він проголошував злочинцям шлях до життя. У нього був законний дозвіл на відвідування всіх, хто хотів почути мирне послання Істини, яке може очистити серце та змінити розум. Ця людина Божа заходила до темниці без наглядача, відмовляючись від охорони. Він вважав, що ув'язнені відкриються для відвертої розмови тільки в тому випадку, якщо за ними не будуть спостерігати. Він сміливо заходив до їх тюремних кімнат та спілкувався з ними наодинці.
Одного разу він зайшов до кімнати, повну запеклих злочинців, засуджених до більш довгих термінів. Вони знали його з попередніх зустрічей та звикли чути його проповіді. Після його візитів вони протягом декількох днів з великим ентузіазмом обговорювали його послання.
Коли він прийшов до них на цей раз, вони раптово закрили за ним двері, сказавши: «Ми не відпустимо тебе, поки ти чесно не даси відповідь на наше запитання». Він відповів: «Я прийшов до вас добровільно, без супроводу озброєної охорони. Я готовий дати відповіді на ваші запитання зі Слова Божого настільки повно, наскільки мені відомо. Та я не зможу відповісти на те, чого не знаю». Вони сказали йому: «Ми не запитуємо тебе про загадки Всесвіту. Ми тільки просимо тебе, як чесну людину, дати нам чітку відповідь на порівняння, яке нас схвилювало: хто більше, Мухаммад чи Христос?».
Послухавши це запитання, священик зупинився на хвилину, щоб перевести дух і сказав собі: «Якщо я скажу: «Мухаммад більший», тоді християнські в'язні будуть протистояти мені або нападуть на мене. А якщо я скажу: «Христос більший», в’язні мусульмани можуть спробувати мене вбити». Він знав, що образа або різке слово проти Мухаммада вважається злочином, що гідний смерті. Чоловік Божий молився у своєму серці, він просив Господа дати мудру і переконливу відповідь тим ув'язненим. Святий Дух скерував цього служителя, який смиренно стояв поодинці серед в’язнів за зачиненими дверима, дати відповідь прямо і чітко.
Оскільки священик відповів не відразу, бо він мовчки молився у своєму серці, ув'язнені закликали його: «Не ухиляйся від своєї відповідальності. Не будь боягузом. Скажи нам правду. Ми обіцяємо, що тобі ніхто не завдасть шкоди, що б ти не сказав. Не обманюй нас і не приховуй своїх внутрішніх думок з цього приводу. Скажи нам всю правду!».
Священик відповів: «Я готовий розповісти вам реальні факти. Питання, з яким ви звернулися до мене — це не те повідомлення, яке я підготував для вас. Однак, якщо ви вирішили послухати порівняння між Мухаммадом та Христом, я не буду приховувати від вас правду. Проте, ви повинні розуміти, що я не несу відповідальності за будь-які негативні результати, які можуть бути результатом нашого сьогоднішнього дослідження. Ви несете відповідальність за те, що ви вимагали, щоб я відповів на запитання, яке я не порушував, ні мав наміру розглядати у своїй розмові».
Слуга Божий продовжив: «Я сам не скажу, хто найбільший. Я залишу це рішення Корану та ісламським традиціям (Хадиси). Вони вже дали рішучу та переконливу відповідь. Ви можете поміркувати над тим, що Коран говорить про незмінну істину й істина звільнить вас».