Home -- Ukrainian -- 11-Presuppositional Apologetics -- 032 (The Procedure for Defending the Faith)
This page in: -- Chinese? -- English -- French? -- German -- Indonesian -- Russian -- Tamil -- UKRAINIAN
Previous Chapter -- Next Chapter
11. Біблійне Введеня в Апологетику Передумов
Як Виявити Основні Недоліки та Приховану Неправду в Нападках на Християнську Віру
РОЗДІЛ 3 – МЕТОД АПОЛОГЕТИКИ ПЕРЕДУМОВ (ПРЕСУПОЗИЦІЙ)
23. Процедура захисту віри
Ми повинні усвідомити, що невіруючий тримає істину в неправедності (До Римлян 1:18). Це передбачає подання фактів у контексті біблійної філософії фактів:
1. Бог є суверенним визначником можливості та неможливості.
2. Належне сприйняття і розуміння фактів вимагає підпорядкування володарюванню Христа.
3. Таким чином, факти будуть значущими для невіруючого лише в тому випадку, якщо він пережив зміну думки з темряви на світло, тобто покаяння.
4. Необхідно рішуче оскаржувати припущення невіруючого, запитуючи, чи можливе знання.
a. Щоб показати, що Бог зробив безглуздим мудрість світу (1-е до Коринтян 1:20), віруючий може поставити себе на місце невіруючого й відповісти йому відповідно до його дурості, щоб він не був мудрим у своїх очах (Приповістей 26: 5), тобто віруючий демонструє результат невіруючої лінії мислення своїми припущеннями.
b. Претензії невіруючого повинні бути зведені до безсилля і неможливості шляхом внутрішньої критики його системи; тобто апологет повинен демонструвати незнання невіри, аргументуючи неможливість чогось протилежного християнству.
5. Апологет повинен звертатися до невіруючого як до образу Божого, який має чітке і неминуче Боже одкровення, таким чином, даючи йому незнищенне знання про Бога; це знання можна розкрити, вказавши на висловлювання або вказавши на недопустимі передумови.
6. Апологет повинен проголосити самоочевидну та авторитетну Божу істину як передумову зрозумілості та єдиний шлях людини до спасіння.
a. Апологет повинен остерігатися уподібнитися невіруючим; він не повинен відповідати невіруючим згідно з їхньою дурістю, а згідно з Божим словом (Приповістей 26:4).
b. Невіруючим можна запропонувати поставити себе на християнську позицію, щоб переконатися, що вона дає необхідні підстави для зрозумілого досвіду та фактичного знання, і таким чином зробити висновок, що ця християнська позиція є єдиною розумною, якої слід дотримуватися, і є основою для будь-якого доведення.