Previous Chapter -- Next Chapter
9. Мир Мухаммада та Христа
Всі мусульмани моляться кожного разу, коли згадують ім'я Мухаммада:
«Мир йому і благословення Аллаха»
صَلَّى اللَّهُ عَلَيهِ وَسَلَّم ْ
Їхня молитва вказує на те, що мир Аллаха ще не прийшов до Мухаммада, хоча його послідовники молилися за нього всі ці століття! Мухаммад — це пророк, який постійно потребує заступництва свого народу, а не навпаки. Коран свідчить, що Сам Аллах, усі ангели та всі мусульмани повинні палко молитися за Мухаммада, щоб врятувати його в Судний день:
«Воістину, Аллаг і Його ангели благословляють Пророка! О ви, які увірували! Благословляйте Пророка й вітайте його миром!» (СураАль-Ахзаб 33:56)
إِن اللَّه وَمَلاَئِكَتَه يُصَلُّون عَلَى النَّبِي يَا أَيُّهَا الَّذِين آمَنُوا صَلُّوا عَلَيْه وَسَلِّمُوا تَسْلِيما (سُورَة الأَحْزَاب ٣٣ : ٥٦)
В Сурі Мар’ям 19:33, Христос засвідчує:
«Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!»
وَالسَّلاَم عَلَي يَوْم وُلِدْت وَيَوْم أَمُوت وَيَوْم أُبْعَث حَيّا (سُورَة مَرْيَم ١٩ : ٣٣)
Син Марії — Князь Миру, який прожив Своє земне життя в мирі з Богом від початку до кінця. Ніщо не відділяло Його від Його вічного благословення.
Народження Христа від Діви Марії сталося відповідно до волі та сили Божої. Він народився без гріха. Справжній мир Божий перебував на Ньому з самого початку Його життя. На підтвердження цього факту небеса відкрились і ангели заспівали: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Луки 2:14).
Христос помер справжньою смертю. Він помер не за власний гріх, а як заміщення нашим гріхам. Навіть у своїй смерті Христос перебував у мирі з Богом. Люди вмирають через свої огидні гріхи, «Бо заплата за гріх смерть» (Римлянам 6:23). Але Бог був повністю вдоволений, коли Христос помер, тому що Його заступницька смерть примирила Бога з людством. Тому мир Божий перебував з Ісусом і під час Його смерті.
Воскресіння Ісуса Христа з мертвих є найбільшим доказом Його святості. Якби Христос вчинив лише один гріх протягом усього свого життя, смерть набула би законної влади над Ним і тримала б Його в своїх руках, як це сталося з Мухаммадом. Але Христос ніколи не вчинив жодного гріха, великого чи малого! З цієї причини Він подолав смерть і піднявся як переможець з темної сили. Христос живий — Мухаммад помер! Усі мусульмани визнають цю реальність, згадуючи ім'я Христа, кажучи:
«Мир Йому!»
عَلَيْهِ السَّلام
Вони добре знають і свідчать, що Він живе у повному спокої з Богом.
Мухаммад зазнав жорстоких переслідувань у Мецці, але коли став політично та соціально могутнім, він розпочав серйозні напади та криваві війни проти своїх ворогів. Іноді він ставав нетерпимим і невблаганним. У Корані він понад шістнадцять разів наказує вбивати його ворогів, усіх невіруючих та тих, хто відійшов від ісламу:
«Вбивайте їх усюди, де відшукаєте, виганяйте їх звідти, звідки вони вигнали вас! Смута гірша за вбивство! Але не починайте боротьби з ними біля Забороненої Мечеті, поки вони не почнуть там боротьби проти вас, тоді вбивайте їх! Такою є відплата невіруючим!» (Сура Аль-Бакара 2:191)
وَاقْتُلُوهُم حَيْث ثَقِفْتُمُوهُم وَأَخْرِجُوهُم مِن حَيْث أَخْرَجُوكُم وَالْفِتْنَة أَشَد مِن الْقَتْل وَلا تُقَاتِلُوهُم عِنْد الْمَسْجِد الْحَرَام حَتَّى يُقَاتِلُوكُم فِيه فَإِن قَاتَلُوكُم فَاقْتُلُوهُم كَذَلِك جَزَاء الْكَافِرِين (سُورَة الْبَقَرَة ٢ : ١٩١)
«Не бери собі наближених серед них, поки вони не здійснять переселення на шляху Аллага. Але якщо вони відвернуться, то хапайте їх та вбивайте — де б ви не знайшли їх!» (Сура Ан-Ніса 4:89)
فَلا تَتَّخِذُوا مِنْهُم أَوْلِيَاء حَتَّى يُهَاجِرُوا فِي سَبِيل اللَّه فَإِن تَوَلَّوْا فَخُذُوهُم وَاقْتُلُوهُم حَيْث وَجَدْتُمُوهُم وَلا تَتَّخِذُوا مِنْهُم وَلِيّا وَلا نَصِيرا (سُورَة النِّسَاء ٤ : ٨٩)
«Боріться з ними, доки не зникне смута і релігія не буде цілком належати Аллагу» (Сура Аль-Анфаль 8:39)
وَقَاتِلُوهُم حَتَّى لا تَكُون فِتْنَة وَيَكُون الدِّين كُلُّه لِلَّه (سُورَة الأَنْفَال ٨ : ٣٩)
«А коли минуть заборонені місяці, то вбивайте багатобожників, де б ви їх не знайшли, беріть їх у полон, оточуйте їх і влаштовуйте проти них різні засідки» (Сура Ат-Тауба 9:5)
فَإِذَا انْسَلَخ الأَشْهُر الْحُرُم فَاقْتُلُوا الْمُشْرِكِين حَيْث وَجَدْتُمُوهُم وَخُذُوهُم وَاحْصُرُوهُم وَاقْعُدُوا لَهُم كُل مَرْصَد (سُورَة التَّوْبَة ٩ : ٥)
Мухаммад не приніс світові мир, але приніс багато воєн. Він посилав своїх послідовників на рейди та священні війни понад тридцять разів. Він сам брав участь у таких атаках та експедиціях двадцять дев'ять разів. Він наказував своєму народові проливати кров ворогів. Він був прикладом для віруючих і політичним лідером Аравійського півострова.
Що стосується лагідного та смиренного Христа, то євреї жорстоко переслідували Його, але Він не захищався мечем. Він заборонив Своїм послідовникам проливати кров Своїх ворогів, наказавши Петру: «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть» (Від Матвія 26:52). Будь-який християнин, який бореться за поширення християнства смертоносною зброєю, проливаючи кров інших людей, порушує волю Божу; його будуть судити як непокірного наказу Князя Миру. Однак мусульманам обіцяють, що хто помре у священній війні, негайно увійде до раю. Христос єдиний, хто встановив справжній мир, не воюючи та не вбиваючи. Мухаммад зобов'язав кожного мусульманина боротися проти своїх ворогів (див. також Сури Ан-Ніса 4:95-96 та Аль-Фуркан 25:52). Христос волів проливати власну дорогоцінну кров, щоб врятувати Своїх ворогів, щоб вони не загинули. Він навіть молився за них: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!» (Луки 23:34). Ісус був єдиним справжнім мусульманином, якщо розглядати визначення слова «мусульманин» як похідне від арабського слова Салаам, що означає «мир». Справжній мусульманин — це миротворець, який поступився перед Богом любові, служить лише Йому одному.