Grace and Truth

This website is under construction !

Search in "Ukrainian":
Home -- Ukrainian -- 01. Conversation -- 3 Bible not Corrupted
This page in: -- Arabic? -- Cebuano -- Chinese -- English -- French -- Georgian -- German? -- Hausa -- Igbo -- Indonesian -- Kirundi -- Russian -- Somali -- Telugu -- UKRAINIAN -- Uzbek -- Yoruba

Previous booklet -- Next booklet

01. Як розмовляти з мусульманами про Христа

3 - HЯк пояснювати, що Біблія не була змінена?

The first main dogmatic hindrance for a Muslim in becoming a Christian is their reproach that the Bible has been corrupted. Is this really what the Koran teaches and how can you help a Muslim build trust in the Bible? These questions are addressed on the basis of the Old Testament, the New Testament, common sense, the Koran and your personal testimony.



Як розмовляти з мусульманами про Христа

3.01 -- HЯк пояснювати, що Біблія не була змінена

3.02 -- Вступ

Багатьом мусульманам притаманне скептичне ставлення, і вони заявляють, що Біблія була змінена і сфальсифікована. Дехто вважає, що християни є добре організованими і діловими людьми, та їхні соціальні правила чесні і справедливі. Однак тих серед них, хто боїться Бога, вони сприймають як мрійників з якоїсь безхмарної країни, бо такі християни ставляться до Тори, Псалмів і Євангелій як до книг, яким можна вірити. «Можливо, колись у минулому ці книги справді були правдиві», — кажуть такі мусульмани, — «але їхні сучасні видання — не що інше, як повна підробка». Всі християни для них є жертвами великої помилки, які вірять у вигадані історії.

Звідки ж походить це скептичне ставлення мусульман до 66 книг Біблії? Які аргументи вони висувають, щоб підкреслити свої звинувачення щодо зіпсованості Біблії?

3.03 -- Нападки Корану на Тору

Відповіді на ці запитання можна знайти у десятьох віршах Корану. Вони становлять основу скептицизму мусульман щодо Біблії. Старійшини євреїв у Медіні були звинувачені у скоєнні перелюбу. Євреї не хотіли відкривати мусульманам вірші з Тори про покарання за перелюб, щоб зберегти цих старійшин від вкаменування. Тому Мухаммед у кількох уривках Корану кинув виклик цим євреям, які не відкрили мусульманам таємниці і повеління своєї Тори:

Не продавайте моїх віршів за низьку ціну. (Сура аль-Бакара 2:41)

Не прикривайте правду неправдою і не приховуйте правди, якщо знаєте її. (Сура аль-Бакара 2:42)

Дехто з них чув слово Аллаха, але вони сфальшували його, коли зрозуміли його, бо знали (що вони чинили). (Сура аль-Бакара 2:75)

Горе тим, хто пише цю книгу власними руками, а потім заявляє: «Це від Аллаха!», і продає її задешево. (Сура аль-Бакара 2:79)

Істинно, дехто з них приховує правду, хоч знає її. (Сура аль-Бакара 2:146)

О, люди Писання! Чому ви прикриваєте правду неправдою і приховуєте істину, знаючи (що робите)? (Сура аль-Імран 3:71)

Істинно, дехто з них перекручує свою мову, читаючи цю книгу (вголос), щоб вам здавалось, що це (прочитане) з книги, але воно не з книги. (Сура аль-Імран 3:78)

Дехто з євреїв переставляє літери у словах з їхніх місць (надаючи їм іншого значення). (Сура аль-Ніса 4:46)

Оскільки вони порушили заповіт, ми (Аллах) прокляли їх і зробили їхні серця затверділими, щоб вони переставляли літери з їхніх місць і забули частину того, що вони були покликані знати напам’ять. (Сура аль-Маїда 5:13)

Від тих, хто каже: «Ми — християни», ми вимагали заповіту. Але потім вони забули частину того, що мали пам’ятати. (Сура аль-Маїда 5:14)

Якщо ви проаналізуєте ці 10 віршів з Корану арабською мовою, то знайдете в них вісім історичних реалій:

  • Не «всі» євреї, а лише їх невелика група намагалися  обманути Мухаммеда (Сура аль-Бакара 2:75, 146; аль-Імран 3:78).
  • Це були люди, що були керовані правдою (Сура аль-Ніса 4:46), але приховували частину свого закону за порожніми словами з метою заховати істину і правду (Сура аль-Бакара 2:42; аль-Імран 3:71).
  • Вони перекладали для Мухаммеда не всі біблійні тексти щиро і відкрито, і не говорили йому всього зі своєї книги, аж поки він спершу не купував у них (Сура аль-Бакара 41, 79).  
  • Вони приховували від нього деякі заповіді, а зокрема ті, які б зашкодили їм у тих певних випадках, до яких були залучені Мухаммед і його мусульмани (Сура аль-Бакара 2:42; аль-Імран 3:71).  
  • Вони змінювали голосні звуки або вимову у деяких словах, тим самим змінюючи значення цих слів (Сура аль-Бакара 2:75; аль-Ніса 4:46; аль-Маїда 5:13).  
  • Вони плутали своїми язиками, вимовляючи певні тексти Тори, щоб ніхто не міг зрозуміти, що ж у них говорилось насправді (Сура аль-Імран 3:78).
  • Вони писали свої святі книги власними руками, але прикидались, що пишуть безпосередньо від Бога (Сура аль-Бакара 2:79).
  • Вони забули число віршів свого Писання, які, як об’явлення, вони мають зберігати у своїй пам’яті (Сура аль-Маїда 5:13). Мухамммед також звинувачував християн у зраді, вчиненій проти Бога і Його об’явлень (Сура аль-Маїда 5:13).

З цих звинувачувальних віршів Корану ми бачимо, що лише невелика частина євреїв у Медіні мала проблему з Мухаммедом. Більшості євреїв Коран не висуває таких докорів. Вони не фальсифікували і не приховували нічого зі своєї святої книги. Євреї завжди і скрізь володіли справжньою, оригінальною Торою аж по сьогодні.

У Корані також немає згадок про те, що сфальсифікований був цілий сувій Тори, від початку й до кінця. Мухаммед заявляє, що лише деякі окремі слова були приховані, вимовлені неправильно або в них замінили одні голосні літери на інші. Цілісність Тори, як одного цілого, ніде в Корані не підлягає сумнівам!

Однак євреї, а також християни, не могли цитувати довгих уривків з Біблії напам’ять, а пропонували свої власні думки, досвід і тлумачення біблійних текстів. Для мусульман вивчення об’явленого слова напам’ять є доказом любові віруючого до Бога і Його об’явлення. Вони не бачили такої любові ні у євреїв, ні у християн. Мухаммед хотів чути точні тексти Об’явлення, процитовані з пам’яті, а не думки окремої людини про них.

Цей короткий аналіз згаданих вище віршів з Корану демонструє, що мусульмани без жодних на те підстав підозрювали, що Тора була спотворена повністю. На додачу до цього, в Корані ніде і ніколи не згадується про зміну чи фальсифікацію Євангелія, бо Мухаммед поважав християн і знав про їхню надійність та любов до істини.

3.04 -- Пошук імені Мухаммеда в Біблії

Після того, як декілька євреїв та арабських християн прийняли іслам, у них виникла ідея, що про Мухаммеда, який називав себе «печаттю усіх пророків», повинні бути пророцтва в Біблії. Згідно Мухаммеда, Іса у Корані говорив про посланця на ім’я Ахмад, який прийде після нього (Сура аль-Сафф 61:6).

Відтоді мусульмани підозрюють євреїв і християн у тому, що вони витерли ім’я Мухаммеда або синонім його імені Ахмад зі своєї святої книги.

Водночас розпочались бурхливі дослідження пророцтв у Біблії, щоб побачити, чи не вкажуть вони на прихід Мухаммеда. Численні міркування, гіпотези та документи намагаються довести переконання ісламу, що в Біблії все ж таки є згадка про Мухаммеда. Вони часто цитують вірші з книги Повторення Закону 18:15,18. В них Мойсей каже: «Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати». Мусульмани завзято стверджують: «Цей обіцяний пророк, напевно, Мухаммед!» Але вони не помітили, що цей пророк мав походити з народу Ізраїльського. Кожен, хто запитає у них, чи визнають вони, що Мухаммед є ізраїльтянином чи євреєм, почує у відповідь категоричне «ні!»

Вони знову і знову цитують з Євангелія відому обітницю, дану Ісусом: «Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього…» (Івана 14:16,17,26). Мусульманські дослідники вважають, що обіцяним утішителем мав би бути Мухаммед! Вони досліджували грецьке слово parakletos (порадник), не гаючись замінили у ньому голосний звук, замінивши слово parakletos на perikletos, що означає «прославлений» (Мухаммед). Оскільки вони звинувачували християн у підміні імені Мухаммеда на parakletos, ми можемо сміливо вказати їм на те, що ніхто інший, як вони, змінили слово через зміну голосних у ньому! Більше того, якщо ви запитаєте цих шукачів обіцяного, чи погоджуються вони з тим, що Мухаммед був посланий Христом як Його слуга, то почуєте від них категоричні заперечення. (В Івана 17:7 написано, що це Ісус послав утішителя). Це запитання дає змогу звести нанівець дане ісламське твердження.

3.05 -- Антибіблійне рішення

Коли ісламські вчені і коментатори Корану порівняли Біблію з Кораном через кілька століть після смерті Мухаммеда, вони побачили, що жодне речення у цих двох книгах не відповідає одне одному ані за формою, ані за змістом. Наростаюче спантеличення і роздратування внаслідок такого відкриття було вгамоване завдяки примітивному, але хитрому законному рішенню. Вони постановили, що відмінності між Біблією та Кораном вказують на викривлення і спотворення текстів Біблії. В такий спосіб Коран став стандартом оцінки і суддею Біблії. Загалом мусульмани вірять, що обидві книги походять від оригінальної небесної книги і були передані нам усно. Однак непорівнювані відмінності між трьома книгами, на їхню думку, доводять фальшування Тори і Євангелії. Нам потрібно розуміти, що керуючись такими висновками, іслам доводить, що є нічим іншим, як антибіблійним духом, який тримає багатьох мусульман у колективному рабстві.

3.06 -- Отруйні постріли пана Дідата

Четверта ісламська хвиля нападів на Біблію нахлинула від угрупування, що зосередилось навколо пана Дідата, індіанського мусульманина у Південній Африці. Він зібрав значне число аргументів, що походять не з Корану, від європейських атеїстів, комуністів, матеріалістів та ліберальних теологів, які, на перший погляд, доводять помилковість Біблії. Його антибіблійні заяви суперечать повторюваним постулатам Корану. І хоча його аргументи побудовані на дуже хиткій основі, він отримує фінансову підтримку від кількох урядів ісламських нафтодобувних країн, оскільки зумів похитнути впевненість численних християн і мусульман усього світу у Біблії.

З-поміж багатьох своїх звинувачень пан Дідат заявляє, що Христос говорив неправду, коли пророкував: «Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі». (Від Матвія 12:40; Марка 8:11-12; Луки 11:29-32). Зловтішаючись, пан Дідат вказує на той факт, що Христос був у могилі лише з післяобідньої пори п’ятниці, перед заходом сонця і до ранку неділі, до сходу сонця. Він пропагує той факт, що Ісус перебував в могилі лише півтора дні і дві ночі, але аж ніяк не повних три дні і три ночі! На основі цього факту він приходить до висновку, що Ісус не був справжнім пророком!

Багато християн не знають, як реагувати на такі аргументи пана Дідата і йдуть геть з похнюпленою головою. Однак у цьому випадку ми можемо відповісти, що згідно єврейських традицій те, що трапились у будь-яку мить дня, стосується цілого дня. Оскільки Ісус був похований в п’ятницю, то днем Його смерті є цілий день п’ятниці. Так само, як Його воскресіння офіційно стосується цілого недільного дня.

Такими трюками пан Дідат намагається поставити під сумніви хрест, воскресіння Христа і Його Євангелію. Він зібрав багато критичних тверджень щодо біблійних текстів, записаних ліберальними теологами, і намагається з їхньою допомогою поставити під сумнів такі твердження, що навіть християнські експерти починають вірити у погрішності Біблії. Отруйні постріли цього ворога Христового набули друкованої форми і розповсюджуються мільйонними тиражами в Африці, Азії та на інших континентах. Його послідовники завзято працювали впродовж двох поколінь різними мовами, отримавши досить значний вплив.

3.07 -- Підрив впевненості в правдивості Біблії

Нам не варто дивуватися, що не тільки у християн, але й у мусульман похитнулась їхня впевненість у Біблії. Кожен, хто намагається пояснити спасіння Христа мусульманським послідовникам, насамперед має знайти спосіб зміцнити власну впевненість у Біблії, інакше усі зусилля будуть марними. Наступний гімн Ніколаса Людвіга, графа Зінзендорфа (1700-1760), є актуальним і в місіонерській праці серед мусульман:

Господь, збережи своє слово,
Почесний дар, це золото для мене;
Бо його я волію понад усі володіння
І найбільше багатство.
Якщо твоє слово більше не чинне,
що тоді буде підґрунтям для віри?
Я хочу працювати не за тисячу світів,
А за це слово!

(Германські протестантські гімни, EKG 436)

Якщо ви намагаєтесь пояснити істинність Біблії мусульманину, то у цій справі вам стануть у пригоді п’ять джерел, переповнених корисними аргументами:

  1. Свідоцтва Старого Заповіту про істинність об’явленого Слова Божого; 
  2. Твердження Ісуса Христа про автентичність Старого і Нового Заповіту;
  3. Різні світські джерела можуть підтвердити істинність Біблії;
  4. Позитивні вірші з Корану про непошкоджену Тору і оригінальність Євангелія;  
  5. Наш власних досвід отримання сили зі Слова Божого.

3.07.1 -- Свідоцтва Старого Заповіту про автентичність Тори та Пророків

Якщо ви хочете пояснити мусульманину, що Бог пильнує за своїм словом, ви повинні пам’ятати наступні вірші і ділитися ними з своїми мусульманськими друзями:

● Єремія 1:11-12: І було мені слово Господнє, говорячи: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку. І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно.
Пророку була дана обітниця; йому була гарантована чинність і автентичність Божого слова, тому що Сам ГОСПОДЬ пильнує Свого слова. Той, Хто є Вічним, ніколи не спить і не дрімає, а пильнує свій народ і перешкоджає перекручуванню, спотворенню Свого слова. Мета Божого слова не саме слово, а його дія і вплив. ГОСПОДЬ пильнує Свого слова, щоб переконатися, що воно виконується. Ніхто не в силах завадити Всесильному Господу зробити те, що Він каже.

● В Повторенні Закону 4:2 ми читаємо слово Мойсея: Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшуйте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.
Хто насмілиться, свідомо чи помилково, змінювати Божі заповіді чи обітниці, додаючи свої власні ідеї чи змінюючи заборони, які йому не до вподоби? Сам Господь заповідає через Мойсея зберігати Боже слово неспотвореним і незмінним, вивчати його напам’ять і діяти згідно нього у щоденному житті. Сама Біблія захищає цю істину. В ісламі слово пророка є безпосереднім словом Аллаха! Між цими двома немає різниці. Посланець Аллаха володіє величезним авторитетом. Мусульмани часто вважають, що Тора є цілим Старим Заповітом.

● У Приповістях 30:5-6 ми читаємо: Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має. До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
Як золото очищається вогнем, слово Господнє проходить через очисну силу Його святості. Тому воно є бездоганним, чистим і вічним. Господь пропонує нам «повну зброю Божу» (Ефесян 5:10-20) через Своє слово. Хто не закорінений у Божому слові, не отримує жодної духовної сили. А хто пропонує власну філософію, психологію, природничі науки чи так звані істини інших релігій і культур, як об’явлення, буде викритий, як неправдомовець, і покараний Богом. Бо «глупота слова Господнього» сильніша за мудрість світу (1 Коринтян 1:18-29).

● Псалом 32:4: Бо щире Господнє слово, і кожен чин Його вірний!.
Біблійні тексти містять автентичну істину, навіть якщо мусульмани і ліберальні християни заперечують цей факт. Підтвердження істинності Божого Слова полягає у тому, що робить Бог. Його Слово не тільки істинне, але й виконається за Його словом. 333 обітниці Старого Заповіту, виконані в Новому Заповіті, унікальним чином доводять істинність Старого Заповіту. У цілому світі не існує жодної такої книги, яка б містила самовиправдання власної істинності і правдивості, як Біблія. Господь робить те, що каже! Коран навчає, що кожна річ передбачена і визначена. Неспростовне виконання обітниць Старого Заповіту у Новому Заповіті відкриває очі багатьом мусульманам, узгоджуючись з їхнім розумінням передбачення і визначення.

● Псалом 118:89: Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. (Ісая 40:8; 1 Петра 1:25).
Безмежність слова «вічний» говорить про наслідки і обсяг цієї обітниці. Ми всі живемо короткий час. Але слово Господнє міцно стоїть у вічності і є непохитним, значно міцнішим, ніж величезні брили, що стоять посеред Рейнських водоспадів, поблизу Шаффхаузена у Швейцарії, які вирують навколо них вдень і вночі. Через слово Господнє вічність проникає у наш час. Для всіх континентів і для мільйонів галактик слово Господнє є обітницею, даною і закріпленою законним чином. Його заповіді, Його обітниці і свідоцтва пережитого віруючими, підтверджують Його вірність. Дехто з євреїв і мусульман вважають, що оригінальна Божа книга з усіма її об’явленнями знаходиться на небі. Тому, нікому не під силу похитати чи змінити це оригінальне слово Всесильного.

● Псалом 19:8-9 містить свідчення Давида про те, як він відчув у власному житті істинність незмінного слова Господнього:

Господній Закон досконалий, він зміцнює душу.
Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють.
Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.

Кожен, хто міркуватиме над цими чотирма висловами: досконалий, певний, справедливий і чистий, набуде впевненість у автентичності Біблії і зможе передати її мусульманам.

● Ісая 55:10-11 заохочує усіх слуг Господніх, які передають Його слово євреям, індусам, буддистам, мусульманам, лібералам чи фанатикам: Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!
Об’явлення Господні в Біблії не просто істинні і автентичні, а сильні і могутні. Вони виконають те, чого бажає Господь. Мусульмани навіть не уявляють, що об’явлене слово володіє таким потенціалом. З Божого слова витікає сила, здатна творити, зцілювати, прощати, потішати і оновлювати. Багато євреїв пережили це на собі і шанують сувої своєї Тори з величезним благоговінням. Більше того, дехто з них заплатив за віру в автентичність і силу книг Старого Заповіту власним життям.

3.07.2 -- Вірші, які підтверджують автентичність об’явлень у Новому Заповіті

● Уривок від Матвія 5:17-18 пропонує рішуче і скеровуюче свідоцтво Ісуса Христа, який визначає Свою позицію щодо об’явлень у Старому Заповіті: Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

Цим фундаментальним твердженням Син Божий гарантує автентичність Старого Заповіту. Ісус заперечує, що Він замінить колишні об’явлення новими чи кращими, як це робить Коран, який містить 240 віршів, які були скасовані і більше не є чинними.

А Ісус Христос говорить про виконання Закону і Пророків через Його вчення, Його життя, Його чудеса, Його смерть, Його воскресіння, сходження Святого Духа і Його повернення. Господь Ісус шанував, поглиблював і втілював через власне життя об’явлення Старого Заповіту, як Його Біблію.

Ісус гарантує автентичність усіх книг Старого Заповіту аж до кінця світу, щоб навіть мусульмани могли бути певними, що не буде втрачена ані йота, ані найменша крапка, а що все буде виконано достеменно. Дана авторитетна заява Ісуса Христа анулює й спростовує усі звинувачення Мухаммеда і його послідовників.

● Уривок від Матвія 24:35 пропонує інші слова Ісуса Христа, які гарантують істинність і вічність Його власної Євангелії та усіх писань у Новому Заповіті: Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!

Ісус не є ні оптимістом, ні песимістом, Він — реаліст. Він запевняє нас, що усі людські програми покращення світу і збереження творіння будуть марними, тому що небо і наша маленька земля минуть. Але оскільки наш Господь живий, а Його слово сповнене духа і сили, то Його Євангелія (Добра Новина) не минеться, навіть коли зруйнуються і зникнуть основи. Він заохочує нас вірити і надіятися, коли каже: Тіштесь, що ваші ймення записані в небі! (Луки 10:20) Кожен, хто відроджений Його словом і отримав Його Духа, стає учасником вічного життя.

● В Луки 1:1-4 нам показано, якими уважними і точними були євангелисти, передаючи слова і вчинки Ісуса Христа. Грецький лікар Лука описує, як він укладав своє Євангеліє: Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами, як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова, тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле, щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

Євангелія не впали з неба вже готовими книгами, як уявляє собі дехто з мусульман об’явлення Корану. Доктор Лука, грецький лікар, який перебував у Христі, просив багатьох свідків та відповідальних людей, визначених апостолами, зібрати і записати слова Ісуса. Вони називалися слугами слова.

Луці, як лікарю, кортіло знати, як могла Діва Марія мати дитя без чоловіка! Тому він шанобливо розпитав її про ті події. Ймовірно, саме Марія розповіла йому, як Захарії з’явився ангел Гавриїл і сповістив про народження Івана Хрестителя (Луки 1:5-24). Вона розповіла йому про появу архангела перед нею в Назареті (Луки 1:25-26), а також розповіла йому деталі Різдвяної історії (Луки 2:1-21). Вона також поінформувала його, як немовля Ісуса принесли в храм (Луки 2:22-40) і про відвідування храму дванадцятирічним Ісусом згодом (Луки 2: 41-52).

Цей грецький лікар зібрав декілька притч та історій про Ісуса, які інші Євангелія не згадують: про загублену вівцю (Луки 15:1-7), блудного сина (Луки 15:11-32), доброго самарянина (Луки 10:25-37), багача і Лазаря (Луки 16:19-31) і розповідь про десять зцілених від прокази (Луки 17:11-19). Лука вислухав притчу про фарисея і збирача податків (Луки 18:9-14), він робив нотатки про те, як Ісус відвідав Захарію (Луки 19:1-10) і як Він плакав за Єрусалимом (Луки 19:41-44). Лука також включив історію про Марію та Марту (Луки 10:38-42), повідомивши імена жінок, які були ученицями Ісуса і слідували за Ним (Луки 8:1-3), і, напевно, від них дізнався про три унікальні фрази, які Ісус промовив на хресті (Луки 23:34, 43, 46).

Лука розпитував про деталі зустрічі воскреслого Ісуса з Його двома учнями по дорозі в Еммаус (Луки 24:13-35) та інші деталі про воскреслого Ісуса, який повчав Своїх шокованих учнів з текстів Старого Заповіту (Луки 24:44-49). Тільки він розповів про вознесіння Ісуса (Луки 24:50-52); Дії 1:1-14) та сходження Святого Духа (Дії 2:1-47).

Без Луки, простого лікаря, ми б не знали багатьох ключових текстів Євангелія. Він написав свої дві книги до однієї людини, Теофіла, римського управителя, який став християнином в Антіохії. Воскреслий Ісус Своїм Святим Духом скерував Луку, «чужинця», дбайливо збирати історичні факти і записувати їх у хронологічному порядку з усією притаманному йому відповідальністю. Його Євангеліє підтримане, написане і запечатане Святим Духом. Сам Ісус не написав жодної книги, хоча вмів писати і читати єврейською. Саме свідки і очевидці, які були поруч з Ним, давали сильні і достовірні свідчення про те, що вони бачили і чули.

● Уривок від Івана 1:14 пропонує нам унікальну допомогу в розмові з мусульманами: І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.

Іван розумів, що Ісус не тільки проповідував слово Господнє, але й Сам був Словом! Між Його словами і Його діями не було жодної відмінності. Так він залишався безгрішним. Слово Господа творить, зцілює, прощає, потішає і відновлює віруючих. В Ісусові стали видимі воля Божа і Його сила. Втілення слова Господнього в Ісусі підсумовує всі слова Бога в Його особі. Всі обітниці в Ньому стають Так і Амінь. Ми віримо не в «релігію», а в «особу»! Ми не тільки довіряємо друкованому слову Господньому, а в першу чергу довіряємо Ісусу, особі. А Він не змінюється. Книгу можна сфальшувати, підмінити чи знищити. Але Ісус живе вічно. Він є Словом Господнім. Коран засвідчує цей факт аж п’ять разів. Нам потрібно розпізнати ці двері, відчинені до мусульман, пройти через них і проповідувати Ісуса як втілене Слово Господнє.

● Уривок від Івана 16:13 містить захоплюючі слова: А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди.

Коли один з колишніх мусульман у Кашмірі прочитав цей текст, то схвильовано запитав: «Ви маєте Духа правди?» А на продовження цієї думки додав: «Якщо ви отримали Духа правди, то не можете обманювати. А якщо ненароком обманули, то Дух правди змусить вас визнати ваш обман. Цей Дух не потерпить нечесності». Цей чоловік з Кашміру не дочекався відповіді на своє запитання і продовжив: «Якщо в християнах перебуває Дух правди, то вони не можуть сфальшувати чи підробити Біблію. Дух правди цього не дозволить».

В тому то й полягає проблема! Мусульмани підозрюють євреїв і християн у підробці Біблії, тому що в ісламі немає Духа правди. В ісламі брехня і обман дозволені законним чином за чотирьох умов: у Священній війні, для примирення двох мусульман, коли чоловік спілкується зі своїми дружинами і коли дружина звертається до чоловіка. Навіть обіцянку, дану необдумано в поспіху, можна не виконувати (Сура аль-Тахрім 66:1-2). В ісламі Аллах називає себе найкращим з усіх брехливих змовників (Сура аль-Імран 3:54; аль-Ніса 4:132; аль-Анфал 8:30). То чи варто дивуватися, що мусульмани підозрюють один одного у лукавстві, бо таким є дух їхнього Корану? Якщо ви намагаєтесь пояснити мусульманину автентичність, справжність Біблії, спершу вам вартує молитися, щоб Дух правди перебував над ним так само, як над вами. Інакше правда, вірність і надійність залишаться для них незнайомими, чужоземними словами.

● Уривок від Івана 17:17 відкриває нам таємницю заступницької молитви Ісуса як первосвященика. В ній Він висловлює найзрозуміліше визначення автентичності Біблії у найкоротшій з усіх можливих форм: Твоє слово – це правда! Цей вислів сягає значно далі доктринального вчення, проповіді чи свідчення. Ісус, радше, змальовує реальність і істинність слова Божого у Своїй молитві-діалозі з Небесним Отцем. Які б докази не висували біблійні критики, ліберальні теологи, антихристиянські мусульмани чи матеріалістичні комуністи проти Біблії, вони будуть відкинуті геть перед лицем цієї божественної реальності. Що б вони не запропонували у вигляді доказу, фальсифікації чи підтексту, воно буде спростоване засвідченням Сина перед Його Отцем: Твоє слово то правда!

На мові семітів слово «правда» також означає «закон і право»! Тому це речення означає: Слово Господнє містить усі Його закони, правила і навіть принципи суду, а також благодать, викуплення і заступницьку жертву за нас. Той, хто живе поза біблійним законом чи проти нього є бунтівником. А той, хто дотримується і вірить слову Ісуса, буде виправданий і оновлений. Його слова є нашим життям, нашою силою і нашою надією. Кожен слуга Господній має фундамент для свого служіння, невідомий філософіям, партійним програмам і містичним мріям: Незмінна тверда правда слова Господнього; Христос є правдою і втіленим словом Його Отця.

● Уривок з Об’явлення 22:18-19 робить суворе застереження, яке цілком зрозуміле для мислення мусульманина: Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.

Мусульмани здатні зрозуміти, що означає це застереження: якщо ти додаєш щось до слова Божого, Бог додасть суворих кар до твого покарання в вічності. Якщо ти віднімаєш щось чи приховуєш щось із слів чи значення зі змісту Слова Божого, Бог зменшить чи забере Свої благословіння, приготовані для тебе в небі. Наслідки цього божественного застереження прості: Чи буде хтось настільки нерозумним, щоб фальшувати чи підробляти Слово Боже, якщо результатом стануть вічне покарання і лихоліття? Важко повірити, щоб богобійний єврей міг підробити Тору, а істинний християнин – Євангеліє. Якщо він не вірить або живе безбожним життям, то він вже несправжній єврей і невірний християнин, а син того, хто є батьком неправди (Івана 8:37-45).

У Старому та Новому Заповітах ви знайдете більше віршів, які доводять правдивість і справжність Біблії. Нам варто читати Біблію не тільки очима християн, але й навчитися розуміти, як ці вірші можуть промовляти до мусульман. Біблія захищає і виправдовує себе сама. Нам потрібно вчитися дослухатися до її голосу, щоб бути здатними з любов’ю запропонувати правду мусульманам.

3.07.3 -- Аргументи людської логіки та сувоїв Мертвого Моря на захист автентичності Біблії

Сьогодні щоразу більше мусульман вірять в науку. Вони відмовилися від шаблонів мислення, притаманних ері Корану. Інколи цілком можливо розмовляти з ними об’єктивно і заохочувати мислити критично. Тут нам стане у пригоді низка запитань (серія запитань, відомих в англійській мові як «W-questions»). Першим запитанням буде:

Хто фальшував чи підробляв Біблію? Євреї чи християни? Мусульмани здебільшого відповідатимуть: «Євреї!» А ми можемо відповісти: «Чи вважаєте ви, що християни б мовчали, якби євреї сфальшували тексти Тори і пророків?» Той факт, що одночасно існують дві різні релігійні общини, робить неможливим для будь-якої з них підробку (таємно чи відкрито) жодної з книг Старого Заповіту. Якщо християн звинувачують у підміні текстів Тори, ви можете відповісти, що тоді ортодоксальні євреї почали б запеклий всесвітній хрестовий похід проти цих єретиків. Благочестиві євреї були б готові воювати навіть проти ліберальних євреїв, аби лише зберегти статус слова їхнього Господа.

Коли Тора була підмінена? Якщо вони відповідають «до» Мухаммеда, ви можете запитати, чому тоді Мухаммед загадав у Корані ім’я Мойсея 136 разів, Авраама 69 разів, Сатану 68 разів (Shaitan), Ізраїль 47 разів, Соломона 17 разів і Давида 16 разів. Коран підтверджує прямо і опосередковано розповіді Тори і факт їхнього натхнення Аллахом. У перші 15 років свого релігійного служіння Мухаммед без жодних сумнівів вважав Тору божественною істиною. Однак він не міг читати єврейською і покладався на усних тлумачів, які мали перекладати для нього ці тексти арабською. Вони не передавали йому оригінальних текстів Біблії, а лише історії і закони з книг Мішна і Талмуд.

Якщо мусульманин наполягає, що Тора була сфальсифікована лише під час останніх кількох років перебування Мухаммеда в Медіні, ви можете відповісти, що до того часу Біблія вже була перекладена на декілька мов світу: грецьку, латинську, вірменську, сирійську, халдейську, коптську, абіссінську та інші мови. На цих мовах існує сотні, якщо не тисячі, рукописних манускриптів. Хто б збирав усі ті Біблії на усіх тих мовах, аби змінити в них певні слова чи певні сторінки? Оскільки Біблія була така поширена у часи Мухаммеда, то було просто неможливо підробити її тексти!

Які розділи Біблії були підроблені? Жоден мусульманин не знає прийнятної відповіді на це запитання! Більшість з них не знає змісту Тори. Тому ми можемо показати їм, що у нас збереглася копія оригінальної Біблії і ми з готовністю і уважністю вивчали б з мусульманами будь-який нововіднайдений манускрипт. А тим часом, ми маємо повне право наполягати, що наша Біблія автентична. І не нам, звинуваченим, слід доводити її правдивість і достеменність, ні, а обвинувачам-мусульманам потрібно довести протилежне, а цього вони зробити не можуть. Оскільки вони не можуть надати кращої оригінальної Біблії, то ми можемо запропонувати їм копію найкращим чином збереженого оригінального тексту.

Пан Дідат намагається знецінити Біблію, вдаючись до деструктивних аргументів, запропонованих європейськими атеїстами 19-го століття. Однак, більшість його аргументів вже застаріли з погляду науки. Але, не зважаючи на це, місіонерам, які працюють серед мусульман, варто прочитати книги Дідата, а також відповіді на них його християнського опонента пана Гілкріста, юриста з Південної Африки, щоб знати, як дати доречну і корисну відповідь.

Дехто з учених, обізнаних мусульман вказує на різні зноски та пояснення у грецькому Новому Заповіті, які свідчать про відмінності між оригінальними манускриптами. Вони глузливо використовують ці відмінності, аби підкреслити свої звинувачення. Однак саме ці численні зноски та пояснення демонструють правдивість, вірність і уважність цілих поколінь дослідників, теологів та лінгвістів, які не сформулювали стандартизований оригінальний текст, а, заради правди, продовжували зберігати навіть відмінності. Жодна книга світу не була настільки повно звірена, як був звірений Новий Заповіт з понад 1500 ще й досі існуючих манускриптів.

З Кораном ж ситуація кардинально протилежна! Коли помер Мухаммед, існувало понад десяток різних оригінальних манускриптів Корану, у яких простежувалися непоєднувані відмінності, на основі чого в арміях халіфів почали виникати сварки і чвари. Тому халіф Осман звелів Зейду ібн Сабіту відредагувати і скласти стандартний Коран, а всі існуючі оригінали спалити! Сьогодні мусульмани не мають жодної копії Корану Мухаммеда, а лише копії Корану, відредагованого Османом. Шиїти не одноразово заявляли, а деякі з них продовжують робити це й сьогодні, що Коран Османа був сфальсифікований і підроблений.

Сувої Мертвого Моря: книга Ісаї
Кумранські сувої, знайдені бедуїнами поблизу Мертвого Моря, надзвичайно важливі для підтвердження автентичності біблійних текстів. Серед них був знайдений на диво добре збережений сувій книги Ісаї. Науковці проаналізували цей сувій і виявили, що датами його написання можна назвати роки від 150 до 100 до народження Христа. До виявлення цих сувоїв найстарішим з наявних манускриптів була Тора, датована 875 роком нашої ери.

Після знахідки сувою книги Ісаї в Кумрані з’явилась неочікувана нагода перевірити, чи впродовж 1000 років копіювання не прокралися бува помилки, або свідомі спроби перекручування тексту. Період під сумнівом включає в себе навіть життя Мухаммеда і виникнення ісламу, даючи змогу дати вичерпну відповідь на всі їхні звинувачення у підробці текстів.

Писар зробив декілька помилок, коли переписував сувій Ісаї. Кожна помилка в сувої була позначена трьома крапками під помилковою літерою. Правильна літера була написана над нею. В тексті нічого не стиралось. Всі помилки були просто перед очима. Після виправлення усі літери сувою в оригінальній версії і в копії підраховувались, і робилось це так часто, як було необхідно, аж поки не були усунуті всі розбіжності! Сувій Ісаї, знайдений в печерах Кумрану, збентежить будь-якого мусульманина, який любить правду.

Під час усіх диспутів чи суперечок про автентичність Біблії важливо не забути, що в Корані ніде не йде мова про те, що сфальшованим і підробленим було й Євангеліє. Мухаммед шанував християн і знав, що вони його не обманюються і не хитрують. Однак цей аргумент потрібно висувати дуже тактовно, ймовірніше у формі запитання, аби не засоромити мусульман.

3.07.4 -- Як Коран свідчить про автентичність Біблії?

Спершу Мухаммед демонстрував величезну повагу до євреїв і християн, тому що вони володіли святими книгами. Він приймав їхні усні свідчення, які перекладалися на арабську мову і були включені в Коран. Засновник ісламу ніколи не мав нагоди самостійно почитати Тору чи Євангеліє на своїй рідній мові, оскільки ці книги ще не були на той час перекладені арабською. Мухаммед почав свої словесні напади на євреїв і християн, які прагнули залишатися окремо, тільки після того, як створив свою релігійну державу в Медіні і очікував визнання, згоди та підкорення від них. Оскільки євреї не визнавали його як пророка, він воював з ними, переслідував і вбивав. На початках до християн ставилися лагідніше, тому що абіссінці давали прихисток мусульманам під час їхніх переслідувань.

З періоду, коли Мухаммед намагався завоювати євреїв та християн, в Корані збережено чимало позитивних віршів. Їх можна використати, щоб продемонструвати мусульманам, що сам Мухаммед підтверджував непогрішність Біблії.

● Декілька таких віршів ми знаходимо в Сурі Аль-Маїда. Євреї з Медіни випробовували і дражнили Мухаммеда, головного і верховного суддю міста, приходячи з найскладнішими випадками перелюбу у їхній спільноті. Але Мухаммед, який сам не міг читати Тору, відчував пастку, потрапивши в яку, він міг би виглядати посміховиськом чи невігласом, а також стати об’єктом помсти для певного клану (Сура аль-Маїда 5:42). Тому він, з цікавих і важливих причин, передавав справу назад єврейським лідерам (Сура аль-Маїда 5:43-45):

43 Як вони можуть просити тебе розсудити їхню справу, якщо вони мають Тору, у якій присуди Аллаха? І (якщо ти судитимеш їх) вони все одно після того повернуться до тебе спинами. Ці люди не належить до (істинних) віруючих.

44 Ми послали Тору (з неба). У ній скерування і світло. Пророки, які підкорилися (Аллаху), судили згідно неї тих, хто належав до євреїв; а рабини і писарі (робили так само) згідно того, що було їм довірено з книги Аллаха. Отож, вони були свідками. Не бійтесь людей і не бійтесь мене! Не продавайте мої ознаки (=вірші) за дешево. Хто не виголошує суд згідно того, що Аллах послав (з неба), той є невіруючим.

45 У ній ми виносимо для них покарання, що душу (слід вбивати) за душу, а око (калічити) за око, а носа – за ніс, а травму завдавати (рівнозначну) за травму. Але хто замість цього приносить пожертву (тобто, відшкодування), то для нього це спокутування. Хто не виносить суд по тому, що Аллах послав (з неба), той є законопорушниками.

Ці важливі вірші є причиною, чому в ісламській державі євреїв не повинні примушувати ставати мусульманами! Їм дозволено судити власні справи згідно їхнього божественного закону. Вагома причина для цього правового принципу полягає у свідченні Мухаммеда, який визнав у цих віршах Корану, що в його час закон Старого Заповіту, викладений у Торі, був повністю дієвим. Він також підтверджує присутність у Торі правового керівництва і божественного світла, а також суду, який охоплює закон і мудрість, керівництво і милість. Є й такі вірші в Корані, які означають, що Аллах скеровує євреїв правильним чином і не веде їх хибним шляхом. Вони привілейовані і радіють вибору Аллаха на їхню користь, оскільки володіють книгою, натхненою Богом. Чому тоді мусульмани наважуються заявляти, що Тора була підроблена, сфальсифікована?

● Аналогічне звільнення від підпорядкування ісламу юридично надане й християнам:

46 І ми послали слідом за ними (тобто за пророками) Ісу, сина Марії, підтверджуючи те, що (перед тим було) послане в Торі. І ми дарували йому Інджил (Євангеліє). У ньому керівництво і світло – і підтвердження того, що (перед тим було) послане в Торі – скерування і настанова для богобійних.

47 Нехай люди Інджилу (християни) судять (свої проблеми) згідно того, що Аллах послав (з неба) у ньому (тобто, у Євангелії). А ті, що не судять згідного того, що Аллах послав (з неба) у ньому, є нечистими законопорушниками. (Сура аль-Маїда 5:46-47).

Християни, які живуть в ісламських країнах, повинні вивчити ці вірші напам’ять, бо в них йдеться про їхнє право залишатися християнами. Жоден з них, згідно закону, не може бути примушений приймати іслам.

Основою цього виняткового права є той факт, що Аллах послав Ісу підтвердити автентичність Тори, що було його найважливішою відповідальністю (Матвія 5:17-18). Цей вірш також відкриває, що в Корані Євангеліє вважається божественним, словесним натхненням, що містить керівництво і світло. Окрім того, ми читаємо, що Євангеліє, якого навчав Христос, також підтверджує саму Тору. Це подвійне підтвердження цілісності Тори через Ісуса та Його Євангеліє було повною мірою визнане в часи Мухаммеда і визнається й понині! Таким чином, ці елементи промови Аллаха в Корані здатні змусити замовкнути тих мусульман, які звинувачують християн у підробці та фальшуванні їхнього Євангелія.

Згідно Мухаммеда, Аллах вказував на особливе скерування та настанови, які Христос запропонував своїм послідовникам. Він, ймовірно, говорив про Нагірну Проповідь (Матвія 5-7), якої Мухаммед не міг прочитати, бо вона не була перекладена арабською. Окрім того, на початку своєї релігійної діяльності Мухаммед був зовсім неписьменний (Сура аль-Араф 7:158-159).

На основі цих фактів і цих умовних настанов Аллаха Мухаммед вивів правові наслідки і вклав в уста Аллаха сувору постанову, що кожен, хто має Євангеліє, повинен жити згідно цієї книги. Кожен християнин, який не живе згідно Євангелія, вважається злочинцем.

Християн у цьому унікальному вірші названо людьми Євангелії, тому що вони часто цитували і звертались до Мухаммеда і мусульман словами з Євангелія, намагаючись втілювати їх на практиці. Ця шаноблива назва зустрічається лише в цій Сурі, тим самим змальовуючи християн як «ходяче Євангеліє».

● У цій же Сурі (5:48), згідно слів Мухаммеда, Аллах об’явив йому особливий вірш:

48 Ми послали тобі книгу (Коран) зі світлом (Законом), аби підтвердити, що він (Мухаммед) тримає у своїх руках взяте з (оригінальної) книги, а він (тобто Аллах) наглядає за цим…

Мусульмани вірять, що на небі є оригінальна книга, матір усіх божественних книг, з якої кожен пророк отримав по кілька сторінок. Згідно Мухаммеда, цим віршом Аллах говорить, що Коран підтверджує Тору і Євангеліє за часів Мухаммеда, і що він, Аллах, наглядає за словом, щоб ніхто не зміг підробити його. Невже Аллах спав, коли євреї і християни підробляли Біблію, як стверджує дехто з мусульман? Аллах доводить, що кожен, хто розповсюджує ці підозри, є брехун і обманщик.

● У тій самі Сурі (5:68) Мухаммед виступає майже «євангелістом». Він обурювався, коли бачив, що євреї і християни не вірять йому, і що дехто з них не живе згідно заповідей їхньої книги:

68 Скажи: О народе книги, ви ніщо (ви нічого не знаєте і не спроможні зробити нічого доброго), допоки не затвердите Тору і Євангеліє, і те, що ваш Господь послав вам.

У цьому вірші Мухаммед закликає євреїв і християн вивчати Тору і Євангеліє та жити відповідно, планувати і судити точнісінько у відповідності з ними. Мухаммед у ті часи ще вірив, що усі небесні книги походять з одного джерела і доповнюють одна одну. Він не думав, що Тора чи Євангеліє були підроблені; він, радше, наказував народу втілювати їх у своєму повсякденному житті.

Арабський євангеліст у Йорданії використав цей вірш. Взявши Біблію в праву руку, піднісши її догори, і проходячи між вагонами, напханими біженцями в Мекку, що стояли на платформі Маану, він вигукував: «Ви ніщо, допоки не затвердите Тору і Євангеліє!» Євангеліст випустив ввідні слова і останнє речення, запрошуючи усіх мусульман купувати в нього Біблії. Ніхто навіть гадки на мав вчинити на нього напад, бо він повторював божественний вірш з Корану!

● У Корані є ще два корисні вірші, але їх не варто вживати надто часто. У Сурі Юніс 10:94 Аллах наказує Мухаммеду:

94 Коли ти сумніваєшся у тому, що ми тобі відкрили, тоді питай тих, хто цитував книгу (раніше) перед тобою.

Мухаммед досліджував біблійні істини з євреями і християнами, зберігав їхні усні передання в пам’яті, перекладав їх якісною арабською мовою та інколи висловлював їх згодом під час своїх епілептичних нападів. Інколи він об’являв те, що про дізнався, але вже більше не міг пам’ятати точного значення слів чи речень. Отож, він не знайшов іншого способу, як дозволити Аллаху наказати йому питати тих, хто розповів йому ці біблійні вірші, що ж означали об’явлення, які він щойно виголосив. Тоді як можуть мусульмани заявляти, що Біблія була підроблена, якщо Аллах в Корані наказав Мухаммеду повертатися до євреїв і християн, щоб вони пояснювали йому Коран, бо вони цитували цю книгу ще до нього? Нам не варто пояснювати зміст цього віршу мусульманам самостійно, а ставити запитання щодо його значення, поки вони самі не зрозуміють і не визнають, до чого він насправді веде.

● У Сурі аль-Нахль 16:43 аналогічне речення стосується усіх мусульман. Аллах, згідно Мухаммеда, диктував:

43 До тебе ми не посилали нікого, окрім мужа, якого надихнули (об’явленнями). Тому (о мусульмани), запитуйте в народу, який пам’ятає, коли ви не знаєте (значення деяких віршів з Корану).

Мухаммед закликав мусульман йти до євреїв і християн, коли вони мали сумніви щодо певних уривків Корану, щоб запитувати у них про Аллаха і його постанови. Але Мухаммед посилав їх не до всіх християн чи євреїв, а лише до тих, які могли цитувати текст об’явлення з Тори і Євангелія слово у слово і з пам’яті.

Кожен, хто хоче працювати серед мусульман, як слуга Господній, повинен вивчати напам’ять важливі уривки Біблії на їхніх мові, включаючи номери розділів і вірші. Сам Мухаммед посилав мусульман тільки до тих, хто міг цитувати слово Боже без книги в руках.

● Є ще вірші у Корані, які підтверджують зміст Біблії. Процитуємо ще одне об’явлення Аллаха з Корану:

27 А тоді, слідом за ними, ми послали своїх посланців і нарешті ми послали Ісу, сина Марії, і створили ми Інджил (Євангеліє), щоб прийшло з ним, і поклали в серця тих, хто буде слідувати за ним, люблячу доброту і милість (Сура аль-Хадід 57:27).

Мухаммед кілька разів засвідчив, що християни є найдружнішими з усіх противників мусульман, тому що їм притаманне співчуття і милість до них. Цей досвід Мухаммеда бере свій початок з тих часів, коли він був жорстоко переслідуваний у Мецці. Він переконав 83 мусульман втекти в Ефіопію в пошуках притулку. Там їх не зробили рабами, а надали допомогу і свободу. Мухаммед запитував себе, як таке можливо. Він дізнався, що Аллах надихнув Ісу Євангелієм і вклав милість, любов і співчуття з Євангелія у серця тих, хто вірно слідував за Христом.

Мухаммед бачив у християнах дещо незвичайне, але не міг зрозуміти, який саме чинник змінював їх на віддано люблячих людей і догідливих слуг навіть щодо ворогів. Відповідь на це запитання записана в уривку до Римлян 5:5б, де Павло каже: «Бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам». Мухаммеду була не знайома реальність Святого Духа, але він бачив його плід у послідовниках Ісуса Христа.

Цей вірш підказує найкращий спосіб пояснення мусульманам, що Біблія не була підроблена чи сфальшована. Найефективнішим методом є ніщо інше, як любов і милість навіть до ворогів хреста. Завдяки нашим життям, молитвам, свідченням і служінню ми можемо стати для мусульман стимулом у розумінні того, що Біблія є автентична і могутня. На кожному з нас лежить величезна відповідальність.

3.07.5 -- Свідчення християнського досвіду!

● Петро визнавав: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого! (Від Івана 6:69; Матвія 16:16). Петро ще більше підсилив своє свідчення у своєму першому листі: Бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим. (1 Петра 1:23; Івана 1:13, 3:5).

● Яків, брат Ісуса, підтвердив свій власний досвід, пишучи: Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. (Якова 1:18)

● Іван, наймолодший з апостолів, засвідчив: Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам, що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом. (1 Івана 1:1-3)

● Павло, мов ножем, відрізає усі непевності і сумніви, кажучи: Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує. (До Римлян 1:16)

● Автор Послання до євреїв каже нам: Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. (До Євреїв 4:12)

Впродовж 2000 років історії церкви ми читаємо безліч свідчень чоловіків і жінок, які визнавали, що слова Ісуса є духом і життям, повними сили, істини і мудрості. Пастор Вільгельм Буш з Ессена, що в Німеччині, ночами, коли під час Другої світової війни відбувались бомбардування, закликав віруючих у своїй церкві: «Коли виють сирени і ви біжите у бомбосховища, найважливіше, що ви можете взяти з собою, не гроші чи чекові книжки, а Біблію», бо не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих. (Від Матвія 4:4; Луки 4:4).

Скарби євангельських гімнів та пісень відродження є реакцією віруючих на слова Божі, коли Він говорить до них. Вони славлять Його як свого Отця, визнають свої гріхи перед Ним, отримують прощення від Нього і силу Святого Духа, який продукує милість і любов у їхніх серцях. Вони також чують заклик нести живе слово Боже усім народам, бо Євангеліє має проповідуватися усім людям, перш ніж Ісус прийде знову.

Мартін Лютер співав:

Господь, тримай нас у Своєму Слові!
Приборкуй слабих ділом чи мечем,
Хто хоче вихопити царство в Твого Сина
І звести нанівець, усе, що Він зробив.
(Лютеранські гімни, Австралія, 197, 1)

Церква у Лейпцигу в 1597 році співала:

Твоє слово то істина і воно буде вічним
Твої обітниці стоять навіки міцно
За життя і при смерті,
Ти, Господь, мій:
Тримай мене, як свого,
Даючи всю необхідну мені силу
(Лютеранські гімни, Австралія, 535, 3)

3.08 -- КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Любий читачу!

Якщо ти уважно вивчав цей буклет, то зможеш легко дати відповіді на наступні запитання. Кожен, хто дасть 90 відсотків правильних відповідей на запитання з восьми буклетів даної серії, отримає сертифікат від нашого центру про

Поглиблене вивчення
допоміжних способів проведення бесід та дискусій з мусульманами про Ісуса

як заохочення за його/її подальше служіння Христу.

  1. Яке паралізуюче ставлення притаманне більшості мусульман щодо правдивості Біблії? Чому такий погляд заважає більшості з них довіряти будь-якому тексту з Тори чи Євангелія?
  2. Які правові проблеми виникли у євреїв у Медіні, коли вони намагалися приховати певні закони їхньої Тори від Мухаммеда, судді цього міста? 
  3. Які з десяти звинувачень і погроз в Корані стосовно Тори здаються вам найнебезпечнішими?
  4. Де в Корані записана заява про те, що усі євреї світу одноголосно погодилися змінити деякі тексти у їхній Святій Книзі?
  5. Де сказано, що підроблена була вся Тора?
  6. Що каже Коран про підробку Євангелії (Інджил)?
  7. Як ви поясните мусульманину, що обіцяним пророком «таким, як Мойсей» у книзі Повторення Закону 18:15, 18 був не Мухаммед?
  8. Чому жодним чином не можна вважати, що обітниця Ісуса про прихід Утішителя (parakletos) виконана з приходом Мухаммеда? 
  9. Що починають розуміти мусульманські вчені, коли уважно порівнюють Коран з Біблією? Як вони намагаються вирішити безумовні відмінності між цими двома книгами?
  10. Які згубні методи запровадив пан Дедат і чому він зумів похитнути віру навіть дуже активних християн в Азії та Африці? Поясніть, яка проблема мається на увазі, коли мова йде про воскресіння Христа після того, як він був похований «три дні і три ночі»! 
  11. Які п’ять ресурсів ви можете використовувати, щоб пояснити мусульманину незмінність текстів в усіх книгах Біблії? 
  12. Як Сам Господь запевнив Єремію у незмінності правди та чинності Його слова? 
  13. Про що можна дізнатися з уривку з Повторення Закону 4:2 та Приповісті 30:5-6, захищаючи правдивість і непогрішність Біблії?
  14. Які вірші Старого Заповіту демонструють, що ця Свята Книга сама захищає незмінність правди божественного об’явлення, даного у ній? 
  15. Яким чином обітниця Господа в Ісаї 55:10-11 потішає кожного вірного служителя серед мусульман?
  16. Чому кожен християнин, який має справу з мусульманами, повинен вивчати напам’ять унікальні твердження Ісуса, записані в Матвія 5:17-18?
  17. Як гарантував Ісус вічну чинність, дієвість Свого власного слова?
  18. Що ми можемо дізнатися про правду Євангелії з вступної частини грецького лікаря Луки у написаному ним Євангелії?  
  19. Яке значення може мати для мусульман те, що Ісус названий «Словом Божим» у тілі, як в Євангелії від Іоанна, так і в Корані? 
  20. 20.Чому Дух Правди є необхідним для нас так само, як і для мусульман? Чому цей Дух Правди не може існувати в ісламі? Які наслідки цього факту можуть мати місце у вашому служінні?
  21. Чому Ісус в Своїй молитві міг визнати перед Своїм небесним Отцем: «Твоє Слово – то правда»? Яке значення має це всеосяжне визнання?
  22. Чому уривок з Об’явлення 22:18-19 може стати просвітленням для кожного неупередженого мусульманина?   
  23. Як запитання «Хто змінив чи сфальсифікував Тору?» може допомогти вам показати мусульманинові, що жодна людина не може підробити Біблію беззастережно і без наслідків?
  24. Як запитання «Коли, на ваш погляд, було змінено Тору?» допомагає вам підвести мусульманина до думки про незмінність Тори?
  25. Чому 1500 давніх манускриптів різних частин Біблії не були узгоджені між собою чи знищені? І чому були спалені усі оригінали Корану? 
  26. Який вражаючий аргумент ви можете отримати з сувоїв Ісаї, знайдених у Кумрані?
  27. Які є особливі права для євреїв, які мешкають в ісламських країнах, згідно Сури аль-Маїда 5:43-45? Як Мухаммед підтвердив божественне натхнення і незмінність Тори у цих віршах?
  28. Яким чином унікальні вірші Сури аль-Маїда 5:46-47 гарантують право усім християнам залишатися християнами, навіть якщо вони живуть в ісламському суспільстві? Чому кожен християнин, що живе поміж мусульман, повинен вивчати ці вірші і знати їх напам’ять? Поясніть зміст цих двох віршів Корану!
  29. Як Мухаммед заявляв про те, що його Коран підтверджує Старий і Новий Заповіти? Як в ісламі Аллах захищає своє об’явлення? (Див. Сура аль-Маїда 5:48)
  30. Чому Мухаммед мало не став євангелістом, вимагаючи від євреїв і християн жити згідно їхніх книг? Яке значення цього заклику в питанні незмінності Біблії? (Див. Сура аль-Маїда 5:68) 
  31. Кого мав питати Мухаммед про значення його ж Корану кожного разу, як він не розумів, що було об’явлено через нього? (Див. Сура Юнус 10:94)
  32. До кого слід звертатися мусульманам кожного разу, як у них виникає потреба зрозуміти сказане в їхньому Корані?  (Див. Сура аль-Нахль 16:43)
  33. Що є найочевиднішим доказом незмінності і сили Біблії? (Див. Сура аль-Хадід 57:27)
  34. Який вірш зі свідчень апостолів Христа найчіткіше висловлює ідею, що Біблія є незмінним Словом Божим?
  35. Чому апостол Павло сказав, що Євангелія Христова містить в собі повну силу Божу? (Див. Римлян 1:16)
  36. Чи промовляв Господь безпосередньо до вас через Своє друковане слово в Біблії? Якщо це не спричинить незручностей, напишіть нам, будь ласка, коротко, що Він вам сказав.

Кожному учаснику цього опитування дозволяється використовувати будь-які джерела у своєму розпорядженні і просити допомоги у будь-якої довіреної особи, даючи відповіді на ці запитання. Ми очікуємо ваші письмові відповіді, включно з вашою повною адресою, у звичайному листі чи на електронну пошту. Ми молимось за вас до Ісуса, нашого живого Господа, щоб Він кликав, посилав, скеровував, зміцняв, захищав і перебував з вами кожен день вашого життя!

Ваші, через служіння Йому,

Абд ал-Масіх та брати

Надсилайте ваші відповіді на адресу:

GRACE AND TRUTH
P.O.Box 1806
70708 Fellbach
GERMANY
або електронну пошту:

info@grace-and-truth.net

www.Grace-and-Truth.net

Page last modified on August 04, 2022, at 05:23 AM | powered by PmWiki (pmwiki-2.3.3)