Previous Chapter -- Next Chapter
8. Біблійні приклади апологетики передумов
a) Приклади зі Старого Завіту
У Біблії є багато прикладів такого методу апологетичних зустрічей (що дає аргументований захист нашої позиції). Перший – у книзі Буття, коли Бог запитав Адама: «Де ти? ... Хто тобі сказав, що ти голий?» (Буття 3:9,11).
Хіба Бог точно не знав, де знаходиться Адам і що саме він зробив? Звісно, Він знав! Тоді чому Бог питає? Бог запитував Адама, щоб той зміг прийти до усвідомлення, що він не послухався Бога і тепер у результаті став відокремлений від Бога.
Ми бачимо те ж саме, коли Бог запитує Каїна: «Чому ти розлютився! Чому такий незадоволений? Якщо чинитимеш добро, то чи ж не прощу Я тебе». (Буття 4:6-7). І знову Бог задає питання, на які вже знає відповіді, тому певно, що Він не шукає інформації, а хоче, щоб Каїн проаналізував і обдумав те, про що його запитують. Бог хоче, щоб Каїн сам зрозумів, що саме через його власний гріх він похмурий і сердитий.
Докладніший приклад – книга Йова (Розділи 38-40), де Бог задає Йову безліч основоположних питань, на які Він уже знає відповіді, але знову хоче, щоб Йов перевірив свої власні передумови. Бог починає з досить дивних слів: «Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!» (Йов 38:3). Вже одне це повинно було покласти край питанням Йова. З одного боку, Йов знав, що розмовляє з Богом, але з іншого боку, він думав, що знає більше Бога і має право судити Його. Бог дійсно попросив Йова вчити Його, щоб Йов усвідомив абсурдність свого становища, але Бог продовжував ставити Йову одне питання за іншим, поки до Йова, нарешті, не дійшов сенс сказаного: «Звичайно, я лише людина, що міг би я у відповідь сказати? Я затулив долонею вуста. Я якось говорив, і більше вже не буду. Я двічі говорив, нічого не додам». (Іов 40: 4-5). Нарешті Йов усвідоми, хто є вищою владою та хто є справжнім суддею.