Previous Chapter -- Next Chapter
a) Апологетика передумов приводить до висновку, що невіруючі нічого не знають
Насправді ніщо не може бути далі від істини. Пресупозіціоніст наполягає на тому, що невіруючі знають дуже багато. Іноді вони знають навіть більше, ніж знає віруючий. Проблема полягає не в тому, чи знає невіруючий щось чи ні, а в тому, чи мають його основні передумови, його «пресупозиції», сенс в тому, що він стверджує, що знає, чи ні.
Грег Бансен висловив це наступним чином: «Оскільки грішна людина не може уникнути пізнання Бога, вона все ж здатна отримати знання через контакт із загальним одкровенням в світі; як творіння Боже людина зберігає нерозривне знання про своого Творця, знання про себе завжди дає знання і про свого Бога ... невіруючий ... може використовувати і використовує свій розум для пізнання речей, він здатний робити це, не дивлячись на те, що він думає про свою епістемологічну ситуацію». (Пресупозиційна Апологетика, Грег Бансен, стор. 16-17).
Насправді саме знання, яким володіє невіруючий, показує його неспроможність. Ми ні в якому разі не стверджуємо, що невіруючі нічого не знають. Навпаки, ми наполягаємо на тому, що вони знають досить багато, і в той же час ми наполягаємо на тому, що знання, якими вони володіють, не відповідають їхні власним пресупозиціям, а скоріше відповідають пресупозиціям християн. Якби вони відповідали своїм пресупозиціям, вони б не змогли обгрунтувати жодні знання, будь то мова про курку чи про потойбічний світ. Тому знання, яким вони володіють, доводять, що вони вже знають Бога, якого намагаються заперечувати, тому що таке знання можливе лише в рамках християнського світогляду. Те, що знають невіруючі, вони знають не завдяки своїм пресупозиціям, а всупереч їм.
Наприклад, невіруючий може заявити: «нематеріальних сутностей» не існує. Але при цьому вони наполягають на використанні законів логіки, які не матеріальні. Або вони можуть сказати: «Все суб'єктивно, і немає такої речі, як об'єктивна мораль». Як тоді вони можуть засуджувати Гітлера за Холокост, наприклад? Якби дійсно не існувало об'єктивної моралі, то що б не зробив Гітлер, ніхто не міг би його засудити чи виправдати; це було б не більше ніж те, що кожного дня робить McDonalds з картоплею – мішок біологічного матеріалу зробив щось з іншим мішком біологічного матеріалу і не більше того ... простіше кажучи, це було б «Гітлер зробив те, що зробив Гітлер».