Mobile device - Print - Bottom

Previous Chapter -- Next Chapter

1.2. Євреї

---

На відміну від сьогодні, Аравія за часів Мухаммеда мала значне і усталене єврейське населення, а в деяких містах (таких як Ятріб – сучасна Мадіна – було кілька єврейських правлячих племен). Це було результатом кількох хвиль імміграції протягом століть; кожного разу, коли в Юдеї та Самарії виникали заворушення або переслідування, все більше євреїв тікали на Аравійський півострів на південь. І так до 7-го століття нашої ери єврейські громади розселилися по всьому регіону. Вони змішувалися і торгували з арабськими племенами, але відповідно до своїх власних звичаїв і звичаїв місцевого регіону вони рідко вступали в шлюб, і, будучи осілими і шанованими, вони не асимілювалися в місцеву арабську культуру.

Здається, було прийнято вважати, що єврейські прибульці до Аравії мали спільне походження з існуючими мешканцями через дітей Авраама – Ісаака та Ізмаїла. Хоча немає фактичних доказів того, що араби були нащадками Ізмаїла, розповідь у книзі Буття про подорож Ізмаїла на південь до пустелі Паран – близько до півночі Аравійського півострова – призвела до припущення, що араби на півострові в той час були його нащадками. Хоча новоприбулі євреї не були особливо зацікавлені у встановленні тісних зв'язків з арабами на основі їх передбачуваної спорідненості, їм було вигідно просувати цю ідею, оскільки вона надавала б їм певний ступінь захисту відповідно до місцевого кодексу честі. Як наслідок, до моменту народження Мухаммеда ідея про спорідненість арабів і євреїв сприймалася практично всіма як належне.

Одним з результатів існування багатьох значною мірою незалежних єврейських громад, які вкоренилися протягом багатьох років, був розвиток дуже різних наборів вірувань, багато з яких значно відійшли від ортодоксальності Старого Заповіту. Іншим фактом було те, що тогочасні араби часто контактували з цими єврейськими громадами і мали хоча б побіжне знайомство з їхніми різноманітними віруваннями. Євреї, які жили в Аравії, чекали на прихід Месії, обіцяного в Старому Завіті царя, який звільнить їх від гноблення і поверне в Землю Обітовану. Їхні розповіді про прихід Месії, таким чином, поширилися серед арабської громади, і місцеві жителі теж почали очікувати на прихід Месії або пророка, який, можливо, проклав би шлях до прийняття Мухаммеда і його послання про єдинобожжя.

Mobile device - Print - Top