Previous booklet -- Next booklet
01. Як розмовляти з мусульманами про Христа
4 - Імена та титули Христа в Корані та Біблії
Коран містить приблизно 100 віршів, які розповідають про Христа. Ця брошура відповідає на такі запитання: Які різні імена та титули надаються Христу в Корані? Як їх можна використати, щоб ділитися Христом з мусульманами? Як вони контрастують з іменами та титулами Христа в Біблії?
4.01 -- Імена та титули Христа в Корані та Біблії
Хто читає Біблію, той може знайти у ній 250 імен, титулів та атрибутів Ісуса. Якщо хтось вивчає Коран, то теж знайде у ньому 25 імен, титулів та атрибутів Іси, як ісламське відлуння Євангелії. Один з корисних методів, як знайти підхід до мусульман у розмові з ними, – це надати біблійного значення імен Христа ісламським титулам сина Марії, щоб пояснити мусульманам, що Син Марії є Сином Божим, як пояснював це Сам Ісус. Якщо хтось вважає, що зможе впоратися без термінології з Корану, то цим наразить себе на небезпеку розмовляти з мусульманином чужими йому термінами і поняттями.
4.02 -- Іса чи Ісус?
Іса, ісламське ім’я для імені Ісус, зустрічається в Корані 25 разів. Однак Іса це не Ісус, тому що в книзі мусульман Він позбавлений Своєї божественності. Згідно Корану Він не вмирав на хресті. Ніхто достеменно не знає, чому Мухаммед обрав ім’я Іса замість Ісус, оскільки в арабській мові ім’я Jasu'u було відомим від самого початку з книг арабських християн, як відповідник імені Ісус.
Ортодоксальні священники стверджують, що Іса походить від сирійської вимови грецького слова Ісус. Інші кажуть, що Мухаммед поміняв першу і останню літери арабського імені Jasu'u і сформував з нього ім’я Isa (Іса). Згідно деяких африканських традицій це є способом прокляття людини, про яку йде мова. Словник Lisan al-Arab пропонує остаточне пояснення, інформуючи, що корінь слова 'Isa (Ais) означає «сім’я жеребця», яке діє як смертельна отрута раптової дії.
Більшість арабських християн не використовують ім’я Іса у своїх розмовах з мусульманами, тоді як закордонні місіонери знову і знову наполягають, що без імені Іса мусульманин ледве зможе зрозуміти, що вони розмовляють про Ісуса. Тому вони намагаються вкласти біблійне значення імені Ісус в ім’я Іса з Корану.
Нам слід пам’ятати, що у Новому Заповіті ім’я Ісус зустрічається 975 разів. Воно найважливіше з усіх імен і титулів Сина Божого, а також найбільш вживане. Буде цікаво дізнатися (також і) для мусульман, що ім’я «Ісус», дане сину Марії, було визначене подвійним об’явленням (wahi): спершу Йосипові, який ніс відповідальність за його виховання (Матвія 1:21), а потім його матері від архангела Гавриїла (Луки 1:31; 2:21). Архангел навіть пояснив значення цього унікального імені, обраного у вічності: «Спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів». (Від Матвія 1:21)
Хто знає іврит, зможе прослідкувати, що корінь імені Ісус (yod-shin-ayin) зустрічається у Старому Заповіті 281 раз у зв’язку з іменем Бога Яхве (Yahweh): 68 разів в іменнику, стосуючись поняття спасіння і допомоги Яхве, і 231 раз у дієслові, де сам Яхве діє і спасає. Таким чином, значення і мета імені Ісус були передбачені у вічності, як пише автор різдвяної колядки: «Христос Спаситель народився!»
Грецьке ж слово, що означає спаситель (soter), містить глибший зміст, ніж просто спаситель від земних нещасть і бід або від суду Божого. Це був титул шаноби римського імператора Августа, яким його прославляли як гаранта світового миру, відколи він встановив свою владу завдяки своїм перемогам.
Ангел Гавриїл пояснив Йосипу, що найбільшою проблемою людей є їхній гріх. Він відділяє їх від Бога. А Ісус, агнець Божий, забрав на себе гріх світу і примирив нас з Святим Отцем через принесену Ним викупну жертву на хресті. Його любов спонукала виконати закон Переходу (Песах, або Пасха) через Його смерть як акт заміщення. Його кров є платою, яку Він заплатив за нашу свободу від гріха, Сатани і гніву Божого (Сура аль-Саффат 37:107).
Мусульмани й гадки не мають про багатство Ісусового імені і Його величезну владу та авторитет. Нам варто молитися про мудрість і керівництво Святого Духа у наших розмовах з мусульманами, щоб ми могли показати їм повне значення імені Ісуса, щоб сатана був змушений відпустити на волю своїх ісламських бранців, а вони могли прийняти прощення усіх їхніх гріхів з подякою. Бо Ісус звершив Своє спасіння і для них також (Івана 19:30). Тож, давайте любити Ісуса так, щоб мусульмани у нашій слабкості могли бачити Його.
4.03 -- Христос – Помазанець
Офіційним титулом Ісуса в Біблії є: Помазанець, що означає Месія чи Христос. Цей титул Ісуса зустрічається в Новому Заповіті 569 разів і 11 разів у Корані. Арабське слово al-Masih походить від слова «витирати» і «помазати». Незважаючи на це, мало хто з мусульман знає, що al-Masih означає «помазанець».
Ми можемо спробувати пояснити їм, що у Старому Заповіті царів, священників і пророків помазували священною оливою на знак того, що Господь заповіту дарував їм силу і владу через Свого Святого Духа, оснастивши їх для цих обов’язків. Сам Ісус пояснював Свій титул пошани в Назареті так: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення…» (Від Луки 4:18,19)
Ніхто не може пояснити титул «Христос» краще, аніж Він Сам. Він об’явив у стислій формі єдність Святої Трійці, як «Господа, Духа і Мене». Він також пояснив, що помазання Святого Духа мало унікальну мету: проголосити добру новину «занепалим і вбогим», щоб їхні надламані серця були відновлені.
Біблія відкриває, що Ісус Христос є цар царів, вічний первосвященик і втілене слово Боже. Він є Господь, у чому нас запевняє Новий Заповіт аж 216 разів! Він володіє усією владою на небі і на землі. Титул «Господь», який стосується Христа, цілковито відсутній у Корані. Мухаммед наполягав, що мусульмани ніколи не прийматимуть людину як Господа. Його божественність повністю заперечується (Сура аль-Імран 3:64; аль-Маїда 5:17, 31; аль-Тавба 9:30, 31; та інші). Чи бачать мусульмани у нашому послуху віри Його як Господа?
Ці три біблійні імені і титули: Ісус, Христос, Господь – разом складають 65 відсотків усіх випадків вживання Його імен у Біблії. Хто здатен розпізнати глибину цих трьох імен Сина Божого, вірить і визнає їх, є християнином і запрошений повторити для себе ще раз свідчення Ісуса, записане в Луки 4:18.
4.04 -- Христос – посланець Аллаха?
Мухаммед вірив у політичне завдання Іси і називав його агентом або посланцем Аллаха п’ять разів (Сура аль-Імран 3:49; аль-Ніса; 6157, 171; аль-Маїда 5:75; аль-Сафф 61:6). Він також кілька разів згадував його разом з іншими посланцями Аллаха (Сура аль-Бакара 2:87, 253; аль-Хадід 57:27).
Посланець Аллаха стоїть у Корані вище, аніж пророк. Останній відповідальний за точне проголошення об’явлень його Господа. Посланець, на додачу до цього, має запроваджувати ці божественні закони з усім авторитетом і владою! У своєму кредо віри мусульмани визнають, що Мухаммед є «агентом» Аллаха, а не просто пророком! Мойсей був для Мухаммеда головним і провідним прикладом. Він був посередником між Яхве і Його народом, який мав вести народ і керувати як їхній законодавець і суддя. Мухаммед бачив себе, а також Ісу, сина Марії, як тих, хто мав таку ж владу, якою володів Мойсей.
Можливо, Мухаммед чув від християн у Мецці та у Медіні, що Ісус дуже часто (близько 100 разів) у Своїй Євангелії говорить про царство Боже, царство небесне або просто про царство, але дуже рідко (лише три рази) про Свою церкву! Мухаммед припустив, що Христос прийшов, як посланець Аллаха для того, щоб збудувати Своє царство владою та силою. Арабське слово, що означає царство, походить від кореня слова «володіння» (mulk) і означає: творець володіє всім, що він створив» (Сура аль-Анам 6:75; аль-Араф 7:185; аль-Мумінун 23:88; Ясін 36:83). Христос прийшов вимагати володіння Господнього від ізраїльтян (Від Матвія 21:33-46).
Мухаммед не знав, що після розп’яття Христа, Його вознесіння і сходження Святого Духа на общину Його послідовників, які перебували в молитві, зміст проповідей апостолів кардинально змінився. У книзі Дії Святих Апостолів та в посланнях апостоли вдвічі частіше говорять про церкву, аніж про царство! З того часу, на першому місці у плані спасіння були «покликані» з ізраїльського народу і усіх народів. Однак Його намір повернути усе творіння не зменшився з побудовою Його церкви, бо Сам Ісус послав своїх слуг, яких Він покликав зі світу, назад у світ, щоб привести додому усіх тих, хто почує Його голос.
Мухаммед же розумів завдання Христа у сфері релігії так само, як розумів його у сфері військовій і політичній. Він не почув того, що сказав Ісус: «Моє Царство не із світу цього…. Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос» (Від Івана 18:36,37)
Мухаммед був не з правди. Він не хотів здаватися на милість божественного царя Ісуса Христа і не хотів підкоряти себе Господу. Тому він змалював Ісуса тільки як політичного і релігійного посланця Аллаха, такого, яким малював і себе!
Ісус, не вагаючись, декілька разів називав Себе посланим, згідно Євангелія від Івана, однак наголошував на тому, що Його послав «Його Отець», а не якийсь байдужий Аллах. У такий спосіб Він непрямо об’явив, що є Сином Божим, наділеним повною владою:
«Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його». (Від Івана 17:3)
«Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!» (Від Івана 20:21)
4.05 -- Христос – Син Марії
Мухаммеда бентежив той факт, що Ісус був народжений від діви Марії без батька. Він прийняв цю таємницю і назвав у Корані Ісу сином Марії 23 рази. Він навіть намагався виправдати Марію і підтвердити, що вона не народжувала дитину поза шлюбом (Сура аль-Імран 3:45-47; Маріам 19:16-23, та інші). Мухаммед уявляв, що Джибріл (Гавриїл) вдихнув у Марію дух Аллаха (Сура аль-Хадж 21:91; аль-Тахрім 66:12). Цим висловлюванням Мухаммед дуже наблизився до Євангелія, але обмежився тим, що дозволив Джибрілу сказати, що Ісус не був народженим від Духа Аллаха через Марію, а лише створеним. Цим самим він суперечив Нікейському символу віри, який сповідують усі церкви:
Христос – Син Божий від Отця.
Світло від світла, Бог істинний від Бога істинного,
роджений, несотворений, єдиносущий з Отцем.
Мухаммед став антихристиянським духом, заперечуючи божественність Христа (1 Івана 2:22-25; 4:1-5).
У Корані ми 17 разів читаємо, що Іса не є сином Бога. Мухаммед відкидав ідею про біологічне батьківство Аллаха Христу у Марії. Усі церкви без жодного сумніву справедливо заперечують цю ідею також! Одна християнська секта на Аравійському півострові називала Марію «матір’ю Божою» і вважала Святу Трійцю такою, що складається з «отця, матері і сина» (Сура аль-Маїда 5:116). Ця єресь була справедливо відкинута Мухаммедом! Якщо ми підтверджуємо його заперечення даного спотвореного розуміння народження Христа у нашому діалозі з мусульманами, це може усунути досить значну напругу між ними і нами.
Біблія говорить про духовне зачаття Христа і підтверджує, що «Бог, Його слово і Його дух» перебувають у нероздільній єдності. Небіблійне визначення Марії як «матері Божої» католиками і православними християнами інколи дуже ускладнює розмови з мусульманами.
Біблія 59 разів говорить про Сина Божого. Ісус також 50 разів заявляє своїми словами «Я є», що Він є Господь, який об’явив Себе Мойсею у палаючому кущі (Вихід 3:14), як «Я є сущий». У вирішальну годину Свого життя Ісус підтвердив перед синедріоном, що Він є Христос, син Бога живого (Матвія 26:63-68; Луки 22:70). За це визнання Він був засуджений на смерть. Мухаммед заперечує і сприймає свідоцтво про те, що Христос є «Сином Аллаха», з такою ненавистю, що проклинає усіх християн, які свідчать про це, прохаючи Аллаха знищити їх (Сура аль-Тавба 9:30).
За життя на землі Ісус розумів, що кожен, хто називав себе Сином Божим, в Ізраїлі вважався богохульником. Тому Він у Євангеліях аж 80 разів засвідчив про Себе як про Сина людського. Використовуючи це ім’я, Він звертався до пророцтва, записаного у книзі Даниїла 7:13-14, де «син людський» з’являвся у видіннях як вічний цар і божественний суддя. Однак більшість євреїв розуміли це ім’я тільки поверхнево і думали, що Ісус вважав Себе звичайною людиною. Тим не менше, Він наповнював цей вислів Своєю божественною владою.
Половина усіх віршів про Сина Людського свідчать про Його покірність, Його людяність і Його лагідність: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!» (Від Матвія 20:28) Цим твердженням Ісус перевертає догори-дригом усі звичаї і правила. Найбільший має бути найменшим, бо наш цар Сам прийшов як слуга. Той, хто слідує за Ним, буде не паном, але слугою.
Дуга половина Його твердження про Сина Людського свідчить про Його славу і Його величезну владу, коли Він повернеться як суддя усього людства: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться…» (Від Матвія 25:31,32) Ісус був справжньою людиною, був спокушуваний, які і всі ми, але залишився без гріха (До Євреїв 2:17-18). А отже, Він розуміє і знає відчуття кожного, а тому судитиме кожного справедливо.
Було б добре, якби ми були готові перейняти цей корисний метод від Ісуса, який прикрив Свою божественність і об’явив таємницю Свого втілення через вислів Син Людський. Це ім’я є одним з ключів до серця семітів. Якщо ви говорите про Сина Божого на початку свого спілкування з мусульманином, то побачите, як перед ним ніби опускаються жалюзі. Але якщо ви вчитесь від Ісуса, то будете достатньо мудрими і не заперечуватимете правду. Натомість ви будете свідчити про неї з любов’ю і мудрістю, згідно того, що здатен витримати ваш слухач.
4.06 -- Христос – слово Аллаха у людському тілі
Мухаммед запозичив декілька атрибутів, титулів і імен для Христа в Корані, аби завоювати християн для ісламу. Він переплітав свої вірші зі словами з Нового Заповіту, аби вважатися правдивим пророком. Він хотів навернути на свій бік християн в Ассирії і делегації з північного Ємену, імітуючи їхню віру. Отож, це дає нам право використати різні його твердження, які він запозичив з Біблії, взяти їх з Корану і повернути їм їхній оригінальний контекст з Євангелія, ніби об’єднуючи розкидані частинки мозаїки у значимий малюнок. Це може допомогти мусульманам, які шукають правду, знайти свій шлях до спасіння в Христі.
З Євангелія від Івана Мухаммед чотири рази запозичив вислів, що Христос є словом Аллаха або його словом (Сура аль-Імран 3:39, 45, 64; аль-Ніса 4:171). Мусульманські коментатори згодом побачили, що ці імена Христа були небезпечними для ісламського символу віри, а тому швидко проголосили, що Христос є лише «створеним» словом Аллаха, що не містить у собі реальної присутності Всевишнього. Як творець Христа, Аллах ніби сказав: «Хай станеться! І він стався!» У той же час мусульманські коментатори вважають, що Коран (аль-Імран 3:47) містить в собі реальну присутність Аллаха, його волю і його силу.
Ми маємо право пояснювати мусульманам, що те ж саме стосується Ісуса. Уся творча сила Слова Божого, Його цілюща сила, Його влада прощати, Його заспокійлива милість і Його відновлювальна сила діє в Ньому. У Христі присутні всі атрибути і якості слова Божого. Воля Божа, Його мудрість, Його гнів, Його любов, Його милість, Його терпіння, усе, що Бог сказав і заповів, обіцяв і заборонив, втілюється в Ісусі. У Ньому усі пророцтва Божі стають «Так і амінь». Той, хто бажає розпізнати волю Божу, повинен дивитися на Ісуса: Він є втіленням задоволення Свого Отця. Він сказав:
«Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті».
(Від Івана 14:10)
«Я й Отець Ми одне!»
(Від Івана 10:30)
Спеціальний вираз у Корані щодо втілення слова Божого у Христі відкриває, що Христос є словом правди. Правда і справедливість з’являються тут як атрибути та імена Аллаха, тому цей вірш означає: Христос є вираження Аллаха, повне справедливості і правди (Сура Маріам 19:34). Однак дехто з коментаторів перекрутив цю небезпечну для ісламу ідею і наполягає, що ці слова є нічим іншим, як підрядним реченням без жодного випливаючого значення. Однак правда якраз у зворотньому. Христос залишається проголошенням правди і закону, і в Корані також (Івана 14:6). Він більше, ніж пророк – Він втілене слово Боже! Ці твердження можуть стати вашою найпотужнішою зброєю у вашому свідченні мусульманам.
4.07 -- Христос – дух від Аллаха
Ще один вислів у Корані протирічить і підриває позицію ісламських критиків про «Христову не божественність», тому що він названий духом від Аллаха (Сура аль-Ніса 4:171). Цим висловом сказано, що Христос не є звичайна людська істота, як Мойсей чи Мухаммед, а був втіленням духа від Аллаха. Коран заявляє, що Піднесений вдихнув частину «свого» духа у Марію (Сура аль-Анбійя 21:91; аль-Тахрім 66:12). Таким чином, Іса вважається живим, ходячим духом у людській формі. Маючи духовне тіло, після свого земного життя, він вознісся назад до Аллаха. В ісламі Христос не є звичайною людиною, і не просто пророком, як інші, а духом від Аллаха! Цим висловлюванням Мухаммед визнавав, що Іса не належить до категорії людей, створених з пороху земного. Він, радше, є сином по духу Аллаха, або «духовним сином» Аллаха, теж згідно Корану!
Ісламські коментатори визнали це слабким місцем у Корані і перекрутили його, надавши повністю протилежного значення. Вони пишуть: «Звичайно, Христос є духом Аллаха у людському тілі, але «створеним» духом! Вічно незалежний дух Аллаха, який був би божеством, не може існувати в ісламі. Усі духи Аллаха були створеними духами, як ангели чи демони, Гавриїл чи Михаїл. Христос вважається одним з цих численних створених духів Аллаха.
Однак ми знаємо, що Христос народжений від вічного Святого Духа Божого. Господь сказав Йому: «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив» (Псалми 2:7) На додачу до цього ангел Гавриїл сказав Марії: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!» (Від Луки 1:35)
Мусульманам відомий цей факт, оскільки останній цар Марокко Хасан ІІ затвердив після синоду у Рабаті, що жодна людина і жоден аятолах не має права називати себе духом Аллаха (Ruh ullah), окрім Іси, сина Марії; бо він один був народжений від духа Аллаха!
4.08 -- Христос залишається безгрішним – навіть у Корані!
Сповіщаючи про народження Христа у Корані, Джибріл, якого також вважають духом Аллаха і посланцем його об’явлень, пообіцяв Марії, що дарує їй чистого і бездоганного хлопчика (Сура Маріам 19:19). Ці слова не давали спокою багатьом коментаторам. Дехто з них відкрито писав, що Іса був без гріха і святий, тому що був народжений від духа Аллаха.
Деякі мусульманські традиції, що беруть початок від Мухаммеда, дотримуються наступного: Усі діти зароджуються без первісного гріха, але потім сатана у момент народження інфікує новонароджених немовлят. Ось чому всі немовлята плачуть – за винятком Марії та Іси! Вони були збережені від гріховного жала сатани тому, що «дружина Імрана захистила своє дитя, Марію, і її спадкоємця, особливим захистом Аллаха від впливу сатани ще перш, ніж вони народилися (Сура аль-Імран 3:36).
Оскільки Христос у Корані зображений як втілене слово Аллаха, він не тільки проповідує його, але й живе згідно нього. Не існувало відмінності між його словом і його життям. В ісламі Іса теж залишався єдиною безгрішною людиною. Його життя було видимим словом Аллаха.
Якби Христос, згідно Корану, був би грішником, то помер би і мав би чекати у могилі на годину суду Аллаха. Але Христос, згідно Корану, був піднесений до Аллаха. Він перебуває з ним. Він – один з наближених до нього. Він розмовляє з ним особисто (Сура аль-Маїда 5:116-118). Гріх не розділяє його з Святим. Христос святий, як святий Аллах. Коран чітко говорить про гріхи Авраама, Мойсея і Мухаммеда (Сура Гафір 40:55; Мухаммед 47:19; аль-Фатх 48:2; аль-Наср 110:3). Щодо Христа немає жодного натяку, жодної Традиції, яка б говорила про те, що він скоїв гріх, помилився чи ослаб.
Євангеліє показує нам, що навіть демони розуміють секрет про те, що Ісус був святим, бо вигукували: «Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий». (Від Марка 1:24; Луки 4:34). І нарешті, воскресіння Ісуса є вирішальним доказом Його святості. Якби Він вчинив хоч один гріх Своїм словом, ділом, думкою чи у фантазіях, смерть не відпустила б Його. Але Христос воскрес з мертвих! Злий не зміг завадити Його воскресінню!
4.09 -- Христос – правдивий аятолах
У Корані є два вірші, в яких сказано, що Христос і його матір були «знаком Аллаха» для світів (Сура аль-Анбійя 21:91; аль-Мумінун 23:50). В іншому вірші сказано, що син Марії – і тільки він один – є знаком для людства (Сура Маріам 19:21). Слово знак (ajatun) також означає чудо або дивовижний знак. Кожен, хто читає слово знак разом зі словом Аллах, отримує поняття аятолах (Ayatollah). Через надприродне народження Христос і його матір були зображені як дивовижні знаки Аллаха. Їхнє унікальне існування є не лише знаком для християн і євреїв, але й для індуїстів, буддистів, мусульман і атеїстів. Христос також є знаком Аллаха для всього людства. Він і його матір – це найбільший феномен, який мав вплив на небо і пекло, бо Коран говорить про знак Аллаха для світів, як для земного світу, так і потойбічного!
Христос є істинний аятолах, бо заслужив цей титул не через навчання в університеті, а отримав його безпосередньо від Аллаха. Іса – єдиний аятолах, який був даний Аллахом! Мухаммед не наважився взяти собі цей титул, тому що його батько і мати були добре відомі.
Через Євангелію ми можемо розуміти цей вірш дещо інакше. Ісус сказав: «Хто бачив Мене, той бачив Отця». (Від Івана 14:9) Син Марії є образом невидимого Бога, відображенням Його слави і світлом для світу. Він є знак, який Бог дав усім людям. Він виконав основну мету творіння: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив». (Буття 1:27) До того часу ніхто не наважувався сказати: «Хто бачить мене, той бачить Бога», окрім Ісуса, Сина Божого, тому що Він є одне з Отцем, який у Ньому (Івана 17:21-24). Він бажає змінити нас у Свій образ. Нашим недоліком є гріх, як писав Павло: «Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (До Римлян 3:23). Ісус хоче забрати наш гріх і виправити наші недоліки (1 Івана 3:1-3). Інколи свідчення вашого життя можуть промовляти до мусульман значно краще і чіткіше, ніж ваші слова.
4.10 -- Христос – милість від Милостивого, Співчутливого!
Іса названий в Корані милістю Аллаха (Сура Маріам 19:21). Мухаммед чув про Ісусові чуда, як Він зціляв сліпих і прокажених, піднімав з мертвих і як викликав їжу з небес для Своїх послідовників. Для нього Ісус був втіленням милості Аллаха. Цей вірш глибоко зворушив цілу групу мусульманських вчителів Корану. Дехто з них каже: «Аллах є Все-милостивий» (al-Rahman), Святий Дух – співчутливий (al-Rahim), а Христос – є милість (al-Rahmat)». Син Марії має в собі сутність Аллаха. Той самий дух перебуває в них обох.
Цей вірш записаний арабською мовою, де вжито множину. Аллах каже, що син Марії – це милість від «нас». Отже, шукачі правди визнають, що «Христос є милість Єдиного милостивого і співчутливого», що непрямим чином підтверджує єдність Святої Трійці в Корані.
Але Мухаммед прагнув зупинити це пояснення, тому і себе також назвав милістю Аллаха в Корані! Яким чином милість Аллаха була видимою в житті і діяльності Мухаммеда? Усі його вірші в Корані і в його традиціях разом формують шаріат, ісламський закон. Згідно свого закону, він намагався формувати і визначати життя своїх послідовників на землі і у вічності. Однак кожен закон провокував спротив і гнів. Ніхто не корився закону сповна і назавжди. Ісламський закон, врешті-решт, судитиме усіх мусульман. Мухаммед навіть був змушений визнати, що усі мусульмани повинні потрапити до пекла (Сура Маріам 19:71-72).
Ісус же не тільки приніс новий закон, але гарантував нам милість прощення. Він також дав нам силу виконувати закон Його любові. Він закріпив для нас право стати дітьми Божими і заклав у нас Своє вічне життя. Милість Аллаха у житті Мухаммеда зводилась лише до закону, який, зрештою, засудить усіх мусульман. А милість Бога в Ісусі Христі – це благодать виправдання у супроводі сили Святого Духа, щоб наділити нас здатністю виконувати новий закон Христа – по самій лише благодаті!
4.11 -- Наскільки добрий Христос у Корані?
У Сурі аль-Імран ми читаємо, що Іса був одним з праведників (3:46). У Сурі аль-Імран ми також читаємо, що Авраам, Ісак, Яків і Ной належали до праведників так само, як Давид, Соломон і Йов, Йосип, Мойсей і Аарон. Захарія, Ях’я, або Івана Хреститель, і Іса належать до змішаного переліку тих, кого названо «праведні» (6:83-85). У Корані бути добрим, або праведним, не означає бути без гріха, а жити як богобійний мусульманин.
Ісус одного разу прояснив це питання, відповівши багатому юнакові: «Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого». (Від Марка 10:18) Юнак назвав Ісуса «добрим учителем». Але Ісус хотів спростувати його ідею доброти у релігійно-гуманістичному сенсі і пояснив цьому шукачеві правди, що єдиним мірилом людської доброти є досконала Божа любов. У кожного з нас є недоліки, кожен має щось лихе і нечисте у собі – окрім Ісуса! Він хотів допомогти юнакові зрозуміти і визнати, що Він, Христос, є тим єдиним, хто є «добрим», Богом у тілі, святою любов’ю в образі людини.
Але Мухаммед заперечував цю реальність і назвав Ісуса одним з праведників, одним з добрих. Коли ми розмовляємо з мусульманами, корисно відволікти їх від їхніх людських цінностей і скерувати до святої любові Бога, Який є єдиним чинним мірилом. Якщо хтось заявляє, що він є добрим, богобійним мусульманином, ми можемо запитати його: «Ти настільки ж добрий, як добрий Аллах?» Він заперечить це, і тоді ви можете показати йому його недосконалість як його суттєвий гріх.
4.12 -- Христос – лагідний і праведний
У Сурі Маріам Ісу названо «праведний, сповнений пошани і турботи до своєї матері. Він не стане ані (нікчемним) велетнем, ані жорстоким (суперменом)» (Сура Маріам 19:32). Ці характеристики Христа в Корані опосередковано відображають його справжній характер. Христос не тільки благочестивий і праведний, але Він виправдує Сам Себе і є втіленням Божої святості. У цьому висловлюванні з Корану ми читаємо багато характеристик, властивих Ісусу.
Мухаммед розумів, що Іса – не велетень, якого всі бояться (jabbar), і не завойовник, якому ніхто не здатний протистояти (qahhar), яким зображено в ісламі Аллаха, а лагідний і смиренний серцем. Він не втілював свої власні бажання за допомогою сили. Він не приймав участі в жодній битві чи війні, як це робив Мухаммед аж 29 разів. Він наказав Петру: «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть». (Від Матвія 26:52) Він обрав померти за своїх ворогів, а не вбивати їх. Христос – муж любові, повний милості і співчуття. Він допомагав знедоленим і хворим, а не звертався спершу до заможних і пануючих. Він сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Від Матвія 11:28-30).
4.13 -- Христос – благословенний, де б Він не був
Цей титул Христа в Корані перетворює Його на невичерпне джерело усіх благословінь Аллаха (Сура Маріам 19:31). Ця істина співпадає з біблійним поясненням з Павлового послання до церкви в Ефесі: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах» (До Ефесян 1:3).
Вірш з Корану про благословенного Христа побудив мусульман в Індії та Пакистані звернутися до християн у їхніх околицях з проханням попрохати про зцілення у живого Христа. У цьому вірші ми читаємо, що Христос може благословляти, зцілювати і спасати не тільки у цьому світі, але й у прийдешньому світі після Його вознесіння. Християни в Азії не відразу відреагували на прохання мусульман, а відповіли: «Наша молитва за вас не має жодної цінності, якщо ви не повірите в Христа, не покаєтесь у своїх гріхах і не попросите Христа про прощення». Мусульмани, які шукали допомоги, негайно відповіли: «Ми віримо в Ісу, дух Аллаха у тілі, який зціляв хворих і воскрешав з мертвих. Він може зціляти і сьогодні, бо Він перебуває з Аллахом і благословляє кожного, хто приходить до Нього». Ісус Христос дійсно вшанував віру, що зароджувалась, у серцях кількох мусульман, зцілив їх і допоміг їм у їхньому нещасті. У Ньому перебуває безмежна милість. Він володіє силою Божою. Кожен, хто повірить в Нього, навіть якщо його віра буде величиною з гірчичне зернятко, і покличе: «Змилуйся наді мною!», може очікувати милості і благословінь живого Господа і Спасителя.
4.14 -- Чи Іса лише як Адам?
Мухаммед описав Ісу в Корані 25 різними іменами і титулами. Більшість з цих імен вшановують сина Марії понад усе і підносять його вище усіх інших пророків і посланців Аллаха. Однак Мухаммед засвідчував ці привілеї Христа здебільшого для того, щоб завоювати для ісламу християн, аби іслам здавався релігією, схожою на християнство.
Аби не спантеличувати своїх мусульман, щоб вони не залишили іслам і не навернулись у християнство, він мав Ісу, якого возвеличував, опустити на землю ісламської реальності! Після триденного діалогу з єпископом, царем Ваді Наджран і їхньою делегацією з 60 арабомовних християн у Медіні, Мухаммед підсумував свої попередні аргументи про Христа у наступному вірші, який ніби враз обливає нас холодною водою:
«Істино, для Аллаха Іса як Адам, якого він створив з пороху. Коли він промовив до нього: Хай станеться! І він стався. Правда походить від вашого Господа, тому не сумнівайтесь у ній!» (Сура аль-Імран 3:59-60).
Цей вірш часто повторюють мусульмани, щоб підкреслити, що Іса не єдиний, хто народився без отця. Адам також був створений словом Аллаха, а потім і Єва з його ребра. Отож, народження Христа не вважається унікальним.
Однак ці аргументи порожні і штучні. Згідно Корану, Іса не був створений з пороху, як Адам, і не за велінням Аллаха, а згенерований Духом Аллаха у Марії. Адам і Єва згрішили, згідно Корану, а Іса – ні. Адам і Єва були вигнані з Раю і померли, відділені від Бога. А син Марії живе з Аллахом, навіть згідно Корану. Коли ми відслідкуємо записи книги мусульман, то побачимо, що неправильно говорити, що Іса був як Адам, тому що останній був створений з пороху земного, а Іса є дух від Аллаха у людській подобі.
Біблія кілька разів засвідчує, що Ісус став людиною і навіть дитиною. Він став таким, як Адам, і був спокушуваний, як і ми, але залишився без гріха. Ісус називав Себе нашим братом. Водночас Він був Господом всесвіту і істинним Богом від істинного Бога. Він був сином Авраама і сином Давида. Однак найголовніше – Він є Син Божий і перебуває у повній єдності зі Своїм Отцем. Таким чином, Ісус є справжньою людиною і справжнім Богом. Це переконання є не логічним, а духовним. Наш розум не здатний збагнути цю таємницю без просвітлення від Святого Духа! Ми повинні бути терплячими з мусульманами, коли їм власними силами не вдається швидко зрозуміти цю подвійну істину і надприродну реальність Христа. Молитва за зацікавленого мусульманина і його звільнення від антихристиянського духа так само важлива, як і свідчення, скероване Святим Духом, про яке ми просили у молитві.
4.15 -- Христос – раб Аллаха?
У Корані Іса говорить про себе як про «раба Аллаха (Abdullahi)» в одній зі своїх двох промов, як новонароджене немовля (Сура Маріам 19:30). Кілька разів Мухаммед називає Ісу цим титулом (Сура аль-Ніса 4:172; Маріам 19:93; аль-Зухруф 43:59). За кожної нагоди він намагався применшити божественність Іси у свідомості своїх мусульман.
За допомогою цього применшення Мухаммед наблизив образ Христа до обітниці Божої про Свого обраного слугу в Ісаї (розділи від 40 до 66). Все, що об’явлено тут про Божого слугу, може слугувати поясненням для Іси як слуги Аллаха. Опис того, хто був зневажений – згідно Ісаї 53:4-12 він взяв на себе наші беззаконня і наше покарання – здатен просвітити мусульман. У тому тексті ми не читаємо слів «Син Божий», не зустрічаємо слова «хрест». З цієї причини мусульмани здатні прийняти і зрозуміти цю обітницю про слугу Божого. Апостол Павло описував велику обітницю з Ісаї 53, яка саме виконувалась, через своє захоплення Христом у листі до церкви у Филипах: «Ісус Христос… умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної… Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав (навіть Мухаммед): Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!» (До филип'ян 2:7-11)
4.16 -- Іса – пророк, згідно Корану
Мухаммед продовжував ісламізувати сина Марії і якось назвав його пророком (Сура Маріам 19:30). Перед тим він п’ять разів змальовував його, як посланця Аллаха і його слово. Але визнавши його титул пророка, він хотів пояснити, що Іса був не більший за нього. Він не бажав підкорятися чи підпорядковуватися Христу за жодних обставин.
У Корані кілька разів згадуються імена пророків Старого Заповіту. У мусульманських традиціях Мухаммед говорить про 200 000 пророків Аллаха, але не називає жодного імені. Вони приносять добру новину від Аллаха (Сура аль-Бакара 2:213; аль-Анам 6:61) і застереження про його суд (Сура аль-Бакара 2:213 та інші). Їх переслідували і вбивали (Сура аль-Бакара 2:61, 87, 91; аль-Імран 3:21, 112, 113, 181, 183; аль-Ніса 4:155, 157; аль-Маїда 5:70). Іса, згідно Корану, йшов їхнім слідом (Сура аль-Маїда 5:46).
Титул Іси як пророка дає нам можливість представити свідчення Христа з Євангелія: «Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все» (Від Матвія 5:17,18).
Позиціонування Іси в ісламі як пророка може допомогти нам подолати звинувачення мусульман у тому, що Старий Заповіт був змінений!
4.17 -- Ісус живий – поруч з Аллахом!
Дивно, але Мухаммед не міг заперечити вічне існування Христа. Він двічі засвідчив, що Аллах возніс його до себе (Сура аль-Імран 3:55; аль-Ніса 4:158). Іса також вважається «дуже шанованим (мужем) у цьому і в іншому світі» і «одним з наближених (до Аллаха)». Мухаммед був дуже хитрий. Після пояснень християнам, що Іса не помер на хресті, він дозволив записати, що Аллах підняв його до себе на небеса (Сура аль-Імран 3:55; аль-Ніса 4:158).
Оце так несподіванка! Коран підтверджує: Ісус живий! Він не мертвий! Правові рішення (fatawa) у Саудівській Аравії в наші дні підтверджують, що Іса піднявся до Аллаха у своєму тілі, зі своєю душею і духом. Він належить до небесних слуг всевишнього. Він має «величне обличчя», як високошанована особа. Ніхто не може увійти у небо, оминувши Христа. Деякі духовні радники стверджують: цей вислів (waji hun) дозволяє нам сказати, що Христос є посередником, первосвящеником і захисником для своїх послідовників, які твердо дотримуються заповіту з Аллахом (Сура аль-Анзаб 33:7).
Христос, згідно Корану, стоїть перед Аллахом, як архангели, як Джибріл, херувими чи серафими. Пронизливі промені світла Аллаха не шкодять йому, бо він є духом Аллаха і жив на землі без гріха. Мухаммед перейняв багато ідей з нашого християнського вчення. Але він ніколи не визнавав, що Христос сидить на престолі разом з Його Отцем (Об’явлення 3:21). Він допустив, щоб Іса був наближений до престолу дуже близько, але ніколи не сидів на престолі з Його Отцем. Це типовий підхід Мухаммеда: Він, здавалося б, прийняв від 90 до 95 відсотків істини, але підступно спотворив найголовніше (Даниїла 7:13-14).
На додаток до цього у Корані ми читаємо про нагальне прохання, щоб Аллах, усі ангели, Михаїл і Джибріл разом з усіма мусульманами молилися за Мухаммеда, аби його душа знайшла мир у проміжній сфері (barzakh) (Сура аль-Ахзаб 33:56). З Христом же все кардинально навпаки. Згідно Євангелія, Він молиться за Своїх послідовників, а не вони за Нього. Ісус живий – Мухаммед мертвий! Ось який захоплюючий підсумок щодо двох найбільш впливових людей у світовій історії! Хто слідує за Ісусом – дотримується релігії життя! Хто слідує за Мухаммедом – поспішає в обійми смерті.
4.18 -- Діалог між Аллахом і Христом на небі з Корану
У Сурі аль-Маїда ми читаємо діалог між Аллахом і Христом на небі після того, як Іса мирно помер і Аллах підніс його до себе (Сура аль-Маїда 5:116-118). Коли Христос прибув на небо, Величний запитав, чи він навчав своїх послідовників поклонятися йому і його матері разом з Аллахом, як (неправдивій) трійці. Христос належним чином відкинув цей важливий у Корані напад і захистив свою невинність кількома ісламськими перекрученнями його духовної реальності.
Однак у своєму свідченні Христос назвав Аллаха свідком і охоронцем його покинутих, як сиріт, послідовників, так як Христос сам був їхнім свідком і охоронцем перед тим. У небесному діалозі Аллах і Христос мають однаковий титул, shahid. Можемо вважати Псалом 23 біблійним джерелом даного терміну, у якому Давид визнає: «Господь – то мій пастир!» У такий же спосіб Христос засвідчує у Євангелії, що Він Сам є добрим пастирем, який віддає своє життя за своїх овець (Від Івана 10:11). В ісламі Іса володіє навіть деякими атрибутами Аллаха (Сура аль-Ніса 4:159)! У Корані таких божественних характеристик не надавалось жодному іншому смертному.
4.19 -- Христос – Знавець часу!
У глибині душі мусульмани бояться дня воскресіння, тому що тоді Аллах судитиме їхні вчинки. Христос займає вирішальне місце у мусульманській есхатології. Кілька разів у традиціях сказано, що Іса «повернеться знищити Антихриста, убити усіх свиней на землі і знищити усі хрести на церквах і могилах. Після того він одружиться і матиме дітей. Як реформатор ісламу, він наверне усе людство, включаючи християн, до Аллаха (Сура аль-Ніса 4:159). Коли він завершить своє завдання, то помре, і буде похований між Мухаммедом і Абу Бакром у Медіні. Це буде вирішальна година для майбутнього, бо у цей момент Аллах прийде судити світ. Він воскресить Мухаммеда і Ісу, посадить їх обох на трон і дозволить приймати участь у суді над світом. Мухаммед судитиме мусульман, які не молилися достатньо, не платили і не воювали, а Іса судитиме тих євреїв і християн, які не прийняли іслам.
Ця вирішальна подія, смерть Христа після Його другого приходу, називається у Корані «знання часу» (Сура аль-Захруф 43:61), тому що це вважається початком кінця світу.
Одна з жінок-проповідників в Індонезії, яка раніше навчала ісламу у державній школі, визнала: «Коли я мала пояснювати своїм учням ісламські принципи про кінець світу, я завжди дратувалась, бо слабкий, лагідний Ісус мав прийти, щоб убити Антихриста! У подіях кінця світу не було жодної згадки про воїна-пророка Мухаммеда! Я хотіла бачити переможцем Мухаммеда, а не сина Марії! Але я думала, якщо Христос справді прийде з небес, краще мені підготуватися до його приходу. Я мала читати про те, про що він мене питатиме, що він заповідав і що забороняв. Таким чином, ісламське вчення про повернення Христа привело мене до Євангелії і допомогло мені знайти воскреслого Спасителя у Його ж словах». Сьогодні вона є відданою вчителькою-християнкою і свідкує про справжнього Ісуса і Його неминуче повернення.
4.20 -- Чого бракує Ісі в Корані?
У наш вік синкретизму ми не повинні дозволяти сяйву імен чи титулів Христа у Корані засліпити нас, а використати їх, як точку опори у своїх місіонерських розмовах з мусульманами, щоб скерувати їх до повної Євангелії. Христос в ісламі не має влади спасти мусульманина чи змінити його на відродженого!
Ми повинні розуміти, що в Корані відсутні будь-які згадки чи титули про божественність Христа і його всесильність. Ви не знайдете ані слова, написаного про Його заступницьку жертву на хресті, ані про Його владу як первосвященика. Немає згадки про злиття Святого Духа. Христос у Корані не змальований як джерело вічного життя, ані як голова церкви. В ісламі повністю відсутні друге та третє положення віри, які ми знаходимо у Нікейському символі віри! Мухаммед не збагнув духовного зв’язку між Христом і Його церквою. Тому ми можемо використати імена Христа, які згадані в Корані, як каталізатор і місток, щоб пояснити повну Євангелію дітям Ізмаїла.
4.21 -- Христос – Князь миру
Мета даного порівняння імен і титулів Христа у Біблії і в Корані не тільки у тому, щоб підкреслити можливості для місіонерів під час розмов з мусульманами, але щоб також показати особливий характер Ісуса Христа в обох релігіях. Він – найвеличніша особистість з усіх, які коли-небудь жили на землі – навіть згідно Корану. Мухаммед не зміг заперечити той факт, що син Марії був людиною миру. Пророк арабів проявив себе як воєначальник. На його руках багато крові. Мухаммед був вражений тим впливом, який Христос справляв на Своїх послідовників, не зважаючи на Свою лагідність і м’якість. Мухаммед вклав в уста Іси наступні слова у Сурі Маріам: «На мені мир у день мого народження, і в день моєї смерті, і в день, коли я знову буду посланий живим» (Сура Маріам 19:33).
Від народження і до смерті, і навіть у Його воскресінні, вдоволення Аллаха перебувало і буде перебувати на Синові Марії. Христос утвердив мир між Богом і людьми. Він любив Своїх ворогів. Він обрав померти замість них, а не знищити їх. Ісус був лагідний і смиренний серцем. Він ніколи не самостверджувався, вдаючись до сили. Він був переможцем через Свою віру, Свою любов, Своє терпіння і Свою надію. Саме тому мусульмани кажуть: «Мир на ньому!» (as-salamu 'alayhi) кожного разу, коли промовляють його ім’я. Вони відчувають, що Христос є справжнім князем миру. Хоча мусульмани використовують теж саме слово пошани і для інших пророків. Але ці інші пророки отримали свій мир пасивним чином. «Мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Від Івана 14:27) А Ісус здатний перетворити Своїх послідовників на активних миротворців (Матвія 5:9).
Життя ж вічне це те,
щоб пізнали Тебе,
єдиного Бога правдивого,
та Ісуса Христа,
що послав Ти Його.
(Івана 17:3)
4.22 -- 25 імен і титулів Іси, сина Марії, у Корані
| Ім’я або титул Іси | Частота | Посилання |
|---|---|---|
| Іса | 25 | 2:87.136.253; 3:45.52. 55.59.84; 4:157.163. 171; 5:46.78.110.112. 114.116; 6:85; 19:34; 33:7; 42:13; 43:63; 57:27; 61:6.14 |
| Син Марії | 23 | 2:87.253; 3:45; 4:157. 171; 5:17(двічі).46.72. 75.78.110.112.114.116; 9:31; 19:34; 23:50; 33:7; 43:57; 57:27; 61:6.14 |
| Христос | 11 | 3:45; 4:157.171.172; 5:17 (двічі).72 (двічі). 75; 9:30.31 |
| Посланець Аллаха | 5 | 3:49; 4:157.171; 5:75; 6:61 |
| Його посланець (на загал) | 3 | 2:87.253; 57:27; et al. |
| Слово Аллаха | 4 | 3:39.45.64; 4:171 |
| Слово правди | 1 | 19:34 |
| Раб Аллаха | 4 | 4:172; 19:30.93; 43:59 |
| Знак від Аллаха | 3 | 4:171; 21:91; 66:12 |
| Знак для людей | 3 | 19:21; 21:91; 23:50 |
| Один з добрих | 2 | 3:46; 6:85 |
| Як Адам | 2 | 3:59; 43:59 |
| Свідок | 2 | 4:159; 5:117 |
| Чистий, безгрішний хлопчик | 1 | 19:19 |
| Милість Аллаха | 1 | 19:21 |
| Пророк | 1 | 19:30 |
| Один з пророків | 16 | 2:61.91.136.177.213; 3:21.80.81.112.181; 4:69.155.163; 17:55; 33:7; 39:69; et al. |
| Він приносить добрі новини | 2 | 2:213; 6:61; et al. |
| Він підтверджує Тору | 2 | 5:46; 61:5 |
| Один з тих, хто застерігає | 1 | 2:213; et al. |
| Доброчесний до Своєї матері | 1 | 19:32 |
| Не пихатий руйнівник | 1 | 19:32 |
| Благословенний, де б Він не був | 1 | 19:31 |
| Високошанований тут і там | 1 | 3:45 |
| Наближений до Аллаха | 1 | 3:45 |
| Знавець часу | 1 | 43:61 |
| Мир на ньому | 1 | 19:33 |
4.23 -- 35 імен Ісуса Христа в Біблії
(Впорядковано згідно частоти вживання)
| Ім’я Ісуса | Частота |
|---|---|
| Ісус | 975 |
| Христос | 569 |
| Господь | 216 |
| Син Марії | 80 |
| Син Божий | 59 |
| Господар | 56 |
| Сущий | 50 |
| Агнець Божий | 33 |
| Цар | 33 |
| Учитель | 27 |
| Спаситель | 26 |
| Життя | 20 |
| Той, Хто гряде | 20 |
| Чоловік | 19 |
| Дитя | 18 |
| Пророк | 16 |
| Світло | 13 |
| Син Давидів | 10 |
| Раб (Слуга) Господній | 10 |
| Тіло | 10 |
| Святий | 10 |
| Справедливий | 10 |
| Первосвященик | 10 |
| Голова церкви | 10 |
| Всесильний | 10 |
| Прославлений | 10 |
| Заступник | 9 |
| Наріжний камінь | 9 |
| Суддя | 8 |
| Примирення | 8 |
| Піднесений | 8 |
| Сила | 8 |
| Подоба Божа | 7 |
| Повнота | 7 |
| Найбільш зневажений | 6 |
Ці 35 імен і титулів Ісуса Христа були обрані з-поміж 250 Його імен і титулів у Біблії (згідно німецького перекладу Др. Мартіна Лютера). Даний перелік може відрізнятись у зв’язку з дещо іншою частотою вживання того чи іншого імені Христа залежно від перекладу.
4.24 -- КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Любий читачу!
Якщо ти уважно вивчав цей буклет, то зможеш легко дати відповіді на наступні запитання. Кожен, хто дасть 90 відсотків правильних відповідей на запитання з восьми буклетів даної серії, отримає сертифікат від нашого центру про
Поглиблене вивчення
допоміжних способів проведення бесід та дискусій з мусульманами про Ісуса
як заохочення за його/її подальше служіння Христу.
- Скільки імен, титулів і атрибутів Христа можна знайти у Біблії і скільки в Корані?
- Що означає для мусульман ім’я 'Іса' і як часто це ім’я зустрічається в Корані? Чому іноземні місіонери вживають це ім’я частіше, а арабські християни уникають його вживання? Чому Іса не те ж саме, що Ісус? Як довго нам слід використовувати ім’я Іса у наших розмовах з мусульманами, поки ми скеровуємо їх до справжнього Ісуса?
- Як часто в Корані зустрічається титул Христос (al-Masih)? Що цей титул означає для мусульман і що для християн? Як Сам Христос пояснював цей титул у Євангелії?
- Який зміст титулу посланець чи вісник (rasul), використаного в Корані для Христа? Чому Мухаммед відкинув Христові титули «Цар» чи «Господь», не зважаючи на своє хибне політичне розуміння Христового приходу?
- Чому Син Марії в ісламі аж ніяк не може бути сином Аллаха? Яким чином стає можливим для мусульман визнання непорочного народження Христа від Марії і водночас сліпе заперечення Його божественності?
- Які два слова у Нікейському символі віри стисло і чітко визначають основну відмінність між ісламом і християнством щодо відповідності їхнього розуміння Христа?
- Чому Христос називає себе Сином Марії 80 разів у чотирьох Євангеліях, тоді як рідко і здебільшого приховано визнає, що Він є Сином Божим?
- Що думає чи уявляє мусульманин, коли читає у Корані, що Христос є Словом від Аллаха або його Словом? Яким біблійним значенням можна наповнити дані титули з Корану?
- Чому Мухаммед насмілився назвати Христа живим Духом від Аллаха, який зійшов від нього і повернеться до нього назад?
- Чому існування такого Святого Духа, яким Він представлений у Євангелії, неможливе в ісламі?
- Як ми можемо застосувати до Іси термін з Корану zakiy (чистий), у значенні, що він був бездоганний і безгрішний з самого дитинства? Що ми могли б пояснити мусульманам за допомогою цього терміну?
- Що означає для нашого свідчення серед мусульман той факт, що Іса у Корані є єдиний Аятолах чоловічої статі, призначений Аллахом у світовій історії?
- Які шляхи відкриває нам Коран, об’являючи, що Христос є втіленням милості Аллаха?
- Яким добрим є Христос у Корані, оскільки Мухаммед змалював його як одного з добрих, чи праведних? Як ми можемо показати мусульманину, що Син Марії такий же добрий, як Бог?
- Що має на увазі Коран, кажучи, що Іса був доброчесний, праведний до своєї матері? Чи є можливість вказати на Божу праведність, використовуючи цей термін?
- Як ми можемо змінити негативне звучання висловлювання в Корані про те, що Христос не є ані нікчемним велетнем, ані брутальним суперменом (пихатим і нещасним у рос. перекладі Корану), і замінити цей вислів на позитивне твердження з Євангелії?
- Що означає свідчення про Ісу з Корану, у якому його описано як благословенного, де б він не був, на землі чи на небі?
- Чому Мухаммед підсумував своє свідчення про Христа одним реченням, що Христос – як Адам? Що є неправильним у цьому твердженні в порівнянні з іншими висловлюваннями про Ісу в Корані?
- Як ми можемо наповнити євангельським значенням титул Христа «Раб Аллаха» (Abdullahi) з Корану? Де у Біблії Ісуса названо Раб (чи Слуга) Господа?
- Чому Іса у Корані є не просто одним з пророків, а унікальною і визначною особистістю? Опишіть коротко цю таємницю.
- Як Мухаммед міг визнати, що Христос є високо шанований у цьому світі і в наступному, і що він перебуває поруч з Аллахом після вознесіння до нього?
- Яке значення має діалог між Аллахом і Христом у Корані після його вознесіння? (Сура аль-Маїда 5:116-118). Чому Христу надано такий же титул, як Аллахові (shaheed = той, хто споглядає, свідок)?
- Які уявлення мусульман про те, що початок судного дня буде безпосередньо залежати від другого приходу Христа?
- Які вірші з Корану ви можете процитувати, щоб пояснити, що Ісус є єдиний Князь Миру, справжній миротворець і єдиний справжній мусульманин у світі?
- Які важливі біблійні титули Христа повністю відсутні у Корані? Чому?
- У якій мірі допустимо і доречно наповнювати імена, титули і атрибути Христа з Корану повним євангельським значенням цих термінів?
- Чому мусульманам важко розуміти нашу християнську термінологію, коли ми, наприклад, говоримо про спасіння чи спасителя? Чому багато свідчень християн для них лишаються незрозумілими?
- До якої міри Ісус і його апостоли пристосовували свої свідчення до практичного життя і мислення євреїв та поган, аби донести їм повну істину Євангелія? Як Павло став євреєм для євреїв і поганином для поган? Яким був кінцевий результат даного біблійного способу проповіді Євангелія?
Кожному учаснику цього опитування дозволяється використовувати будь-які джерела у своєму розпорядженні і просити допомоги у будь-якої довіреної особи, даючи відповіді на ці запитання. Ми очікуємо ваші письмові відповіді, включно з вашою повною адресою, у звичайному листі чи на електронну пошту. Ми молимось за вас до Ісуса, нашого живого Господа, щоб Він кликав, посилав, скеровував, зміцняв, захищав і перебував з вами кожен день вашого життя!
Ваші, через служіння Йому,
Абд ал-Масіх та брати
Надсилайте ваші відповіді на адресу:
GRACE AND TRUTH
P.O.Box 1806
70708 Fellbach
GERMANY
або електронну пошту:
info@grace-and-truth.net