Grace and Truth

This website is under construction !

Search in "Ukrainian":

Home -- Ukrainian -- 02. Roots -- 5 Marriage in Islam

This page in: -- Arabic? -- Chinese -- English -- French -- German? -- Indonesian -- Kirundi -- UKRAINIAN

Previous booklet -- Next booklet

02. Походження шаріату з Корану

5 - Що повинна знати жінка про шлюб в ісламі, перш ніж одружитися з мусульманином

Статус жінки в ісламі, шлюб та розлучення згідно Корану

Що говорить Коран про становище жінки в ісламі? Які вірші Корану визначають закон мусульманського шаріату щодо шлюбу та розлучення в ісламі? Часто легалістичні твердження Корану на цю тему породили похмуру реальність жінок в ісламі до сьогодні. Як любов Христа згідно з Євангелієм змінює стосунки між чоловіком і дружиною на відміну від приписів мусульманського шаріату?



5.01 -- Що повинна знати жінка про шлюб в ісламі, перш ніж одружитися з мусульманином

Статус жінки в ісламі, шлюб та розлучення згідно Корану

У Європі щораз більше вільнодумних християн приймають іслам. Особливо багато серед них молодих жінок, які навертаються в цю релігію, перш ніж вийти заміж за мусульманина або після шлюбу з ними.

Не всі мусульмани думають і вірять однаково. Серед них є гідні поваги чоловіки, які живуть більш праведно, аніж дозволяє їм мусульманський закон. Однак після повернення на батьківщину вони потрапляють під вплив звичаїв своїх родових общин, під вплив традицій, в основі яких лежать закони шаріату.

Тим, хто не є мусульманами, потрібно знати про положення Корану щодо шлюбу, перш ніж він чи вона пов’яже своє життя з людиною, що сповідує іслам.

Правознавці чотирьох ісламських шкіл виокремили 72 найбільш значимі з точки зору закону вірші, записані в Корані, які визначають статус жінки в ісламі, а також правила, якими повинен керуватися мусульманський шлюб. На додаток до цих віршів було відмічено ще 38 віршів Корану, в яких йде мова про розлучення.

Таким чином, до шаріату входять 110 віршів Корану, що становлять основу ісламського закону про шлюб. Приблизно п’ята частина важливих з погляду шаріату віршів стосується взаємин чоловіка і дружини, що свідчить про те, що проблеми, які стосуються шлюбу, були і залишаються актуальними для мусульманського права у всі часи.

5.02 -- Статус чоловіка і дружини в ісламі

В Корані йде мова про те, що Аллах створив людський рід від однієї душі (людини) (Сура аль-Ніса 4:1). Ім’я «Адам» не згадується в цьому вірші, але зустрічається 25 разів в інших місцях святої книги мусульман. Сказано, що Аллах створив жінку з чоловіка саме для нього. Її ім’я не згадується в Корані взагалі, що свідчить про її менше значення в порівнянні з чоловіком. Згідно Корану, чоловік – першоджерело. Жінка – дещо, що з’явилося після нього.

Жінок, про яких згадується в Корані, за виключенням Маріам, матері Іси, не називають на ім’я. Про них говориться лише як про жінок їхніх чоловіків. В священній книзі мусульман не надається увага іменам жінок. Індивідуальність кожної з них загубилась в особистості її чоловіка. В Саудівській Аравії не ведуть записи дати народження чи смерті дівчат і жінок. А паспорт вони отримують тільки тоді, коли супроводжують своїх чоловіків в закордонних поїздках.

Мусульмани роблять акцент на тому, що першим Аллах створив Адама, а не Єву (hawwa). Сказано, що вона створена з нього, а не він з неї. Вчення про верховенство чоловіка взяте з біблійної історії про створення людини, згідно з якою, від двох людей – Адама і Єви – пішли всі чоловіки і жінки на землі.

В тій же сурі ми читаємо: «Чоловіки вище жінок за становищем, тому що Аллах дав одним з них перевагу над іншими, і тому що вони (чоловіки) витрачають на них (жінок) зі свого майна (на весілля і їх утримання). Праведні жінки покірні і бережуть те, що мають берегти, за відсутності чоловіків, завдяки турботі Аллаха» (Сура аль-Ніса 4:34).

Цей вірш підтверджує верховенство чоловіка в ісламі як божественне визначення. Жодна діяльність жінки в мусульманських країнах не здатна змінити цього визначення. Коментатори Корану пояснюють це наступним чином:

Чоловік сильніший, ніж жінка, завдяки своїй значно розвинутішій мускулатурі.

Лев, маючи величаву гриву, не поступається левиці.

Чоловік швидший, аніж жінка. Цей факт підтверджують всі спортивні змагання.

Чоловік розумніший, ніж жінка, оскільки існує твердження про те, що в судових тяжбах свідчення двох жінок-мусульманок рівнозначне показам одного чоловіка-мусульманина (Сура аль-Бакара 2:282).

Чоловік багатший, адже вони викуповують своїх наречених. \\ А в раю чоловіків буде більше, ніж жінок, тому що чоловіки значно богобоязніші і воюють за Аллаха!

Коран чітко постановляє, що в мусульманському суспільстві чоловіки користуються більшою пошаною і повагою та мають більше прав, ніж жінки. Чоловік на щабель вищий за жінку за становищем (Сура аль-Бакара 2:228с). В схожих віршах чоловіків називають богами і панами своїх дружин (bu‘ulätahunna). Це факт, який впливає на всі аспекти життя жінок.

Жінок названо «покривалами» своїх чоловіків, так само як і чоловіки є «покривалами» своїх дружин (Сура аль-Бакара 2:287). Таким чином, призначення обох – і чоловіка, і дружини – «покривати» проблеми і слабкості один одного.

Дружину також порівнюють із зораним полем, на якому чоловік повинен посіяти своє насіння. Про це згадується в наступному вірші: «Вони питають тебе про місячні. Скажи: «Вони завдають страждань. Тому уникайте статевої близькості з жінками під час місячних і не наближайтесь до них, допоки не очистяться. А коли вони очистяться, то приходьте до них так, як велів вам Аллах. Бо справді, Аллах любить тих, що каються і очищаються». Ваша дружина нива для вас. Приходьте на вашу ниву коли і як забажаєте. Готуйте себе на добрі вчинки, бійтесь Аллаха і знайте, що ви зустрінетесь з ним. Порадуй віруючих!» (Сура аль-Бакара 2:222-223).

Ці вірші свідчать самі за себе. Дружину не запитують, чи в стані вона послужити своєму чоловіку чи ні. Вона повинна коритися його вимогам. Іслам означає покору і послух – за власною волею чи з примусу, за допомогою сили!

Права жінки в суспільстві обмежені Кораном: «В якості свідка покличте двох чоловіків з вашого оточення. Якщо не буде двох чоловіків, то одного чоловіка і двох жінок, яких ви згідні визначити свідками. Двох жінок потрібно взяти як свідків замість одного чоловіка, бо якщо одна помилиться, то інша нагадає їй» (Сура аль-Бакара 2:282).

Дискримінацію жінки можна спостерігати і при розподілі спадку: жінці належить тільки половина того, чим володіє чоловік, сестрі – половина того, що отримує брат, а дівчинка успадковує половину того, що успадковує хлопчик (Сура аль-Ніса 4:11-13, 176).

Помста за вбитих здійснюється наступним чином: «Чоловік за чоловіка, раб за раба, жінка за жінку» (Сура аль-Бакара 2:178). В цьому вірші жінка згадується тільки після чоловіка-раба!

Підсумовуючи сказане вище, можна сказати, що жінка в ісламі оцінюється тільки як «половина чоловіка». Будь-які розмови щодо емансипації мусульманських жінок щоразу присікаються однозначними висловлюваннями з Корану. Ці твердження або спотворюються ліберальними коментаторами, або пояснюються ними цілком протилежно їх істинному значенню та змісту і маскуються віршами Корану, які позитивно відгукуються про жінок. Факт очевидний: згадані вище вірші однозначно визначають становище жінки в ісламі. Мухаммед підтвердив і вкоренив ці принципи своїми неписаними законами і прикладом власного життя.

5.03 -- Ставлення мусульман до кровних родичів і до своїх дружин

В Корані зустрічається лише декілька віршів, які визначають взаємозв’язок людини з батьками. Погляди священної книги мусульман і Біблії стосовно цього питання дуже подібні (Сури: Лукман 31:14; аль-Ахкаф 46:15). Мусульманин повинен бути добрим і щедрим до своїх батьків, а також вдячним Аллаху за милість, виявлену йому і його батькам. Щоб отримати прихильність Аллаха і своїх батьків, йому слід чинити праведно. Якщо він не чинив так раніше, то повинен покаятися і стати істинним мусульманином.

Людина повинна боятися Аллаха і шанувати родинні зв’язки понад усе після Аллаха (Сура аль-Ніса 4:1). Найближчі родичі – батьки, брати, сестри, дядьки та племінники – важливіші для мусульманина, аніж брати по вірі! Кровні зв’язки значно цінніші, ніж близькість тих зв’язків, які склалися між віруючими (Umma) (Сура аль-Ахзаб 33:6).

Коран не розглядає зв’язки між дружинами мусульманина і його кровними родичами. Дружини цінуються менше, ніж кровні родичі мусульманина і його релігійна община. Мусульманин не має майже ніяких зобов’язань перед родинами своїх дружин. Його власна родова община гарантує йому захист, підтримку і безпеку (Сура аль-Ахзаб 33:6).

Тим не менше авторитет дружини в очах родичів зростає, коли вона народжує синів. В цьому випадку її шанують, поважають і їй дякують. Її становище як жінки залишається, як і раніше, незначним, але її статус як такої, що народила багато синів, надає їй значущості в домі.

5.04 -- Адам і його дружина в світлі Біблії

Згідно з іншою історією творіння, що записана в Біблії, Господь наслав на Адама глибокий сон і створив з його ребра дружину. Адам назвав її жінкою (woman), тому що вона була взята від чоловіка (man) і відповідала йому.

Юдейські рабини кажуть так: «Господь не взяв кістку з голови чоловіка, щоб жінка не верховодила ним. Не взяв він кістку з його ноги, щоб вона не могла випередити його. Він створив її з ребра, щоб вона працювала з ним бік-в-бік, доповнювала його і допомагала йому. Вона повинна бути його рівноправним партнером, щоб з двох сталося одне. Ось чому Адам назвав її жінкою

Всупереч традиціям семітських родових общин чоловік і дружина згідно Біблії не повинні зливатися з родиною чоловіка, а свідомо відділитися від неї і починати самостійно будувати свою власну сім’ю (Буття 2:22-23).

5.05 -- Права чоловіка в шлюбі згідно шаріату

Коран особливим чином визначає права і обов’язки чоловіків у шлюбі, так само, як і їхніх дружин.

Багатоженство – одне з основних прав, якими володіють чоловіки-мусульмани (виняток становлять лише Туреччина, Туніс і Марокко). Коли Мухаммед поховав 70 мусульман, що загинули в битві поблизу Ухуду, він зіштовхнувся з проблемою: хто потурбується про таку велику кількість вдів та сиріт. Тоді Аллах негайно відкрив Мухаммеду:

«Якщо ви боїтесь, що не будете справедливі до сиріт (а також до вдів), то одружуйтесь з іншими жінками, які вам подобаються; з двома і трьома, і чотирма. Якщо ж ви боїтесь, що не будете однаково справедливі до них, то задовольняйтесь однією або невільницями, якими ви заволоділи. Це ближче до того, аби уникнути несправедливості (або бідності)». (Сура аль-Ніса 4:3).

Це відкриття, що мало особливий вплив на культуру людей, які складають п’яту частину населення світу, не залишилося тимчасовим вирішенням проблеми, що виникла колись, але перетворило поразку мусульман в тій битві на їх найбільшу перемогу. Іслам росте швидше, аніж будь-яка інша релігія за рахунок високої народжуваності. Проте цей ключовий вірш містить декілька проблем.

По-перше, в тексті не говориться буквально «одну чи дві, чи три, чи чотири», а «одну і дві, і три, і чотири»! Однак потрійне «і» тлумачиться коментаторами ісламу як «або», інакше кожен мусульманин міг би взяти собі по десять дружин! А для цього в мусульманських країнах не вистачило б жінок.

Коран каже про справедливе ставлення чоловіків до своїх дружин. Таке ставлення має на увазі, що чоловік забезпечує дружину окремою кімнатою, одягом, засобами утримання сім’ї, дарує їй подарунки і має з нею статеві стосунки. При цьому дружини ревно слідкують за тим, щоб привілей був порівну розподілений між всіма дружинами, щоб не виявилося, що одній надано більшу перевагу над іншими. Це стосується як одягу, так і освіти, і забезпечення дітей. В гаремі на цьому ґрунті можуть легко спалахувати конфлікти. Тому Мухаммед сказав: «Якщо ви боїтесь, що не зможете потурбуватися про них однаково, то одружуйтесь з однією»! Вільнодумні мусульмани тлумачать зміст цих слів як доказ того, що Мухаммед завжди був прихильником полігамії!!

Якщо мусульманин ще молодий і не дуже заможний, то може одружуватися з рабинями. Чи візьме він собі потім законну дружину з вільних жінок, чи ні – його рабині завжди в його розпорядженні. Особливо це стосується привабливих рабинь-підлітків (Сура аль-Ніса 4:3,6). Щодо наложниць для мусульманина існує декілька незначних обмежень. До того ж раби в Корані не вважаються людьми, а лише предметами.

Мусульманин має право одружуватися з єврейськими чи християнськими жінками на додаток до вже існуючих дружин (Сура аль-Маїда 5:5).

Мусульманин може одружуватися з дружинами своїх прийомних синів, як це зробив Мухаммед, одружившись з Зейнаб бинт Джахш, дружиною свого прийомного сина Зайди (Сура аль-Ахзаб 33:37). Цей вірш проголошує, що сам Аллах визначив їм стати чоловіком і дружиною, а це вважається особливою милістю Аллаха.

Цікаво, що в Корані декілька разів згадується про обмін дружинами (Сури: аль-Ніса 4:20-21; аль-Ахзаб 33:52; аль-Тахрім 66:5). Як стверджують коментатори, згідно цих віршів ісламського священного письма, чоловіки законним чином можуть розлучатися зі своїми дружинами, а потім замінювати їх іншими розлученими жінками. Отож, ходять чутки, що в Саудівській Аравії увійшло в звичку обмінюватися наложницями з іншими країн.

Тимчасовий шлюб (mut’a) суворо заборонений серед сунітів, хоча в Корані є згадка про це (Сура аль-Ніса 4:24). Шиїти, навпаки, часто користуються цим правом. Чоловік і жінка можуть одружитися на деякий час, і навіть на одну годину. Діти від такого тимчасового шлюбу завжди належать чоловікові. Він може забрати їх з собою, коли повернеться через кілька років.

Якщо роздумувати над питанням багатоженства в ісламі і правах мусульманських чоловіків, то стає зрозумілим, що тут має місце не що інше, як безперестанне порушення подружньої вірності, дозволене релігією. На противагу Корану, Біблія проголошує моногамію, в якій один чоловік і одна жінка єдині на духовному, душевному і фізичному рівні, аж поки смерть не розлучить їх (Буття 2:18, 24; Матвія 19:5-6; Марка 10:2-12; 1 Коринтян 7:10-11; Ефесян 5:21-33). Таке єднання в дусі, душі та тілі незнайоме мусульманам, оскільки чоловік повинен любити всіх дружин однаково. В цьому й полягає основна відмінність між ісламом і християнством, яку неможливо збагнути логічним шляхом (Ефесян 5:32).

Право мусульманина карати свою неслухняну дружину – останній доказ верховенства чоловіка в ісламі: «А тих дружин, непокірності яких ви боїтесь, напоумляйте, уникайте на подружньому ложі і бийте. Якщо вони стануть вам покірними, то не шукайте шляхів проти них. Воістину, Аллах – Піднесений, Великий!» (Сура аль-Ніса 4:34).

Дехто з коментаторів каже, що бити жінку (те, про що йде мова в приписі з чотирьох кроків, даному Аллахом), дозволяється тільки в тому випадку, коли вона підозрюється в скоєнні перелюбу. Однак в цих віршах Корана слова nudjus або nudjasa (тілесна або моральна нечистість) немає. Згадується лише слово nuschuz (неприязнь або обурення)! В ісламі чоловік має право панувати над дружиною, а вона зобов’язана коритися йому і своїй свекрусі. Якщо потрібно, її волю можна скорити або навіть зламати застосувавши силу. У тому випадку, коли чоловік і дружина бажають примиритися один з одним, чоловік має більшу перевагу в тому, щоб ініціювати примирення (Сура аль-Бакара 2:228).

If a husband and his wife are willing to reconcile with each other, the man has better rights to start or accept the reconciliation (Sura al-Baqara 2:228).

Наявність великих прав в чоловіка в мусульманському шлюбі відслідковується також і в його праві на сексуальні стосунки, коли б він цього не забажав (Сура аль-Бакара 2:223). Коран нічого не каже про бажання дружини або про її можливість вступати в статеві стосунки (винятком є тільки дні місячних).

Під час посту, в місяць Рамадан, мусульманин має право на сексуальні стосунки зі своїми дружинами до сходу сонця (Сура аль-Бакара 2:187).

5.06 -- Подружні обов’язки мусульманина

Аллах не дозволяє чоловіку мати улюблену дружину. Разом з цим Мухаммед визнає, що любити всіх дружин однаково неможливо. Тому він пропонує винагороджувати особливою нагородою ту, котрою чоловік нехтує, щоб вона мовчала! (Сури аль-Ніса 4:129; аль-Тахрім 66:1). Цей вірш явно суперечить основному принципу ісламської полігамії (Сура аль-Ніса 4:3), однак пропонує компроміс між тим, як повинно бути, і тим, що відбувається насправді.

Кожен, хто закріпив свій шлюбний договір клятвою, але потім не виконав обіцяного, не забезпечив дружину належним чином засобами для підтримки сім’ї, одягом чи оплатою за навчання дітей або знехтував однією зі своїх дружин, повинен покаятися і спокутувати свою провину. У разі спокутування своїх клятв чоловіку пропонується нагодувати або одягти десятьох злидарів, або викупити на свободу одного мусульманського раба. Якщо він не в змозі виконати одну з цих умов, тоді йому належить дотримуватися посту впродовж трьох днів (Сура аль-Маїда 5:89).

А в тім, основне доручення, дане Аллахом чоловікам, зводиться до наступного: «Приходьте до своїх дружин так часто, як можете, відвідуйте їх і спіть з ними!» (Сура аль-Бакара 2:222-223; див. також Суру аль-Сафф 61:2). Вважається, що мусульмани, які часто відвідують своїх дружин та наложниць, благословенні Аллахом (в них народиться багато синів). Такі люди не будуть осуджені (Сура аль-Мунімун 23:1-6).

Кожен мусульманин повинен очиститися перед молитвою, якщо перед тим мав статеві стосунки з дружиною. Інакше його молитва не буде почута Аллахом. Якщо ж поблизу немає води, він може омитися піском чи сухою землею, обтираючи ними обличчя і руки, тим самим показуючи свої наміри очиститися (Сура аль-Маїда 5:6).

5.07 -- Що мусульманину заборонено в шлюбі?

Кожен, хто досліджує вірші Корану, присвячені цьому питанню, знайде 18 різноманітних категорій жінок, з якими мусульманину заборонено одружуватися (Сура аль-Ніса 4:22-24).

Дружини батьків, навіть якщо вони розведені Матері та сестри

Доньки та племінниці (доньки братів та сестер)

Тітки з боку батька та з боку матері

Годувальниці, які вигодували їх, та молочні сестри

Всі тещі (матері дружин)

Доньки батьків, народжені від інших матерів (пасербеці)

Дружини рідних синів

Дружини зятів (окрім дружин прийомних синів (!))

Дві рідні сестри (якщо шлюб ще не відбувся)

Всі заміжні жінки

Заборонено брати за дружину язичницю і тих, хто поклоняється багатьом богам, якщо вони не приймуть мусульманство (Сури аль-Бакара 2:221; аль-Мумтахана 60:10).

Жінки, засуджені за перелюб (Сура аль-Нур 24:3).

Мусульманину заборонено одружуватися з чужими наложницями (Сура аль-Маїда 5:5).

Не дозволено мати любовний зв'язок з жінками на території мечетей та інших священних місць (Сура аль-Бакара 2:187).

Не дозволяється мати статеву близькість з дружиною або рабинею в період місячних (Сура аль-Бакара 2:222).

Неодружені молоді чоловіки повинні зберігати цноту доти, доки в них не буде достатньо грошей, щоб одружитися. Якщо їм важко чекати цього моменту, то вони можуть одружитися з однією з рабинь, з якою забажають (Сури аль-Ніса 4:25; аль-Нур 24:33).

Розпуста в будь-якій формі заборонена в мусульман (Сура аль-Ісра 17:32). Чоловік повинен бути покараний побиттям – сто ударів палицею, якщо знайдуться чотири свідки, які зможуть одноголосно і точно описати те, що відбулося (Сури аль-Ніса 4:15-16; аль-Нур 24:2-4; аль-Нам 6:151). Оскільки вірогідність знайти таких свідків практично рівна нулю, для чоловіків широко відриті двері до перелюбу. Про це все частіше і частіше можна почути з преси нафтодобувних країн.

Всі вищезгадані приписи та закони для чоловіків дані Аллахом, щоб полегшити їхнє життя! (Сури аль-Ніса 4:25; аль-Маїда 5:6).

В Євангелії ми читаємо наступні слова Ісуса: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її» (Від Матвія 16:24,25).

Шлюб згідно Євангелії не проповідує життя заради вдоволення власних бажань. Навпаки, обидва партнера служать один одному з любов’ю і взаємною прихильністю. Дружина добровільно підкоряється чоловіку, а чоловік жертвує собою заради дружини (Ефесян 5:21-33). Мета, а також сам дух Євангелія протилежні духу Корану, особливо в питаннях шлюбу.

5.08 -- Права жінок в мусульманському шлюбі

Жінка згідно Корану (теоретично) захищена від свавілля чоловіка. Коран говорить про те, що у неї також є як права, так і обов’язки (Сура аль-Бакара 2:228).

В період місячних жінка не зобов’язана мати сексуальну близькість з чоловіком, навіть якщо це означає певні обмеження для нього (Сура аль-Бакара 2:222).

В деяких мусульманських країнах жінка, що народила декількох синів, має право вимагати від чоловіка залишатися його єдиною дружиною. Або дружина може дозволити йому взяти щонайбільше ще одну дружину, у випадку, якщо вона не здатна задовольнити всі його потреби (Сура аль-Ніса 4:3).

В деяких ісламських країнах чоловіки вимагають, щоб їхня перша дружина сама обирала другу дружину, щоб таким чином забезпечити спокій в гаремі. Інколи перша дружина на весіллі повинна привітати другу сольним танцем!

Якщо мусульманин після вступу у другий шлюб починає надмірно грубіянити своїй першій дружині і становище не покращується після спроб примирення з боку старших у родині чоловіка і родині дружини, то перша дружина має право вимагати розлучення. Але як їй довести, що чоловік принижує і пригнічує її? Хто співчуватиме її стражданням? (Сура аль-Ніса 4:128).

У випадку розлучення, ініціатором якого виявився чоловік, залишена дружина має наступні права:

  • Якщо вона вагітна, він повинен утримувати її до народження дитини.
  • Якщо не зрозуміло, вагітна вона чи ні, дружина може перебувати в домі чоловіка три-чотири місяці. Йому не дозволяється поводитися образливо стосовно неї впродовж цього часу.
  • В період годування новонародженої дитини чоловік повинен платити дружині гроші доти, доки дитина не буде відлучена від материнських грудей (Сура аль-Талак 65:6).

Ці умови повинні бути підтверджені документально в присутності двох свідків, якщо можливо, по одному свідку з кожного боку (Сура аль-Талак 65:2). В будь-якому разі всі кошти, які належать нареченій (махр), повинні бути повернені колишній дружині для того, щоб вона мала засоби для існування (Сура аль-Бакара 2:235-237).

5.09 -- Обов’язки дружини-мусульманки

Характеристики хорошої дружини описані Мухаммедом в декількох сурах як наставництво для його власних дружин.

Перш за все дружини повинні бути віруючими мусульманками, смиренними, посвяченими Аллаху і Мухаммеду, такими, що каються в своїх прогрішеннях, покірними, богобоязними, скромними. Вони зобов’язані супроводжувати своїх чоловіків в ділових поїздках і навіть підтримувати їх в пропагандистській діяльності проти невірних. Мухаммеда особливо хвилювало чи дружина цнотлива, чи вже заміжня жінка! Для нього було важливо, щоб дружина не марнувала грошей і жила скромно! (Сури аль-Ахзаб 33:28, 31, 33; аль-Тахрім 66:5).

В Корані нічого не сказано про освіту дружину, повинна вона вміти читати і писати чи ні. Нічого не сказано і про виховання дітей, про роль дружини в суспільстві і релігійній общині. Головне, щоб дружини були покірні своїм чоловікам. В цьому, згідно Корану, є зміст їхнього життя.

Деякі вірші Корану, адресовані чоловікам, рівною мірою стосуються і жінок. Вони проливають небагато світла на життя жінки-мусульманки. Однак ці вірші не входять до шаріату. Законодавці ісламу обмежились певними положеннями Корану, на основі яких і був сформульований перелік постанов, обов’язків і заборон.

Дівчата і незаміжні жінки повинні берегти свою цноту, щоб увійти в шлюб чистими (Сури аль-Мумінун 23:5; аль-Маарідж 70:29; аль-Нур 24:30; див. також Суру аль-Тахрім 66:12). Чистота Марії, матері Іси, згідно Корану, була однією з причин, чому Аллах саме в неї вдмухнув Свій дух, внаслідок чого народився Іса (Сури аль-Імран 3:47; Маріам 19:20; аль-Тахрім 66:12).

5.10 -- Заборони для жінок-мусульманок

Мусульманкам забороняється виходити заміж за ідолопоклонників, невіруючих і ворогів ісламу (Сури аль-Бакара 2:221; аль-Мумтахана 60:10). Але як тільки невіруючий приймає іслам, він може одружитися з мусульманкою. Ця заборона стала ефективним інструментом з навернення людей в іслам, оскільки для того, щоб взяти дружину мусульманку, багато невіруючих чоловіків приймаються іслам.

До категорії тих, за кого мусульманкам заборонено виходити заміж, відносяться юдеї і християни. Юдеїв названо в Корані найзлішими ворогами ісламу (Сура аль-Маїда 5:82) і незаслужено осуджено на прокляття за те, що вони назвали Ездру сином Аллаха (Сура аль-Тавба 9:30). В свою чергу, християни відкинуті і названі багатобожниками, оскільки вірять в Бога Отця, Сина і Святого Духа (Сура аль-Тавба 9:30). З цих причин в більшості мусульманських країн дівчатам-мусульманкам суворо заборонено виходити заміж за християнина чи єврея.

В свій час в Судані лідер ісламістів Турабі заявив про те, що всі християни колись були мусульманами (Сури аль-Імран 3:52; аль-Маїда 5:111). Він зробив це з метою навернути в іслам християн в першому чи другому поколінні, прийнявши їх в мусульманські родові общини. (За рішенням верховного муфтія Саудівської Аравії Турабі був відлучений від ісламу і названий невірним). Гроші, які дають ісламські організації молодятам під відсотки, також пришвидшують процес навернення невірних в іслам.

Мусульманці заборонено одружуватися з «перелюбцем», чоловіком, що порушив подружню обітницю вірності, тому що останньому дозволено одружуватись лише з перелюбницею (Сура аль-Нур 24:2,3).

Коран не забороняє мусульманину одружуватися з неповнолітніми дівчатами і навіть з сексуально незрілими дівчатками, у яких ще не встановився цикл місячних (Сури аль-Ніса 4:12; аль-Талак 65:4)! Цей нелюдський закон вступив у силу після того, як Мухаммед взяв за дружину Айшу, восьмирічну доньку Абу Бакра. Відтоді мусульмани з країн Персидського заливу часто вирушають в Індію або Пакистан для того, щоб знайти собі дівчинку-наречену, привезти її додому в якості наложниці, дешевої домашньої прислуги чи дружини. Хоча на користь деяких ісламських держав говорить той факт, що нижня вікова межа для вступу дівчаток у шлюб піднята до 14-16 років, або ж у крайньому випадку до початку в них місячних.

Лікар-мусульманка Назрін з Бангладеш вимагала внесення змін в тексти Корану, посилаючись на травми, завдані неповнолітнім дівчаткам в нижній частині черевної порожнини, з якими їй довелось мати справу в своїй лікарській практиці. Справа закінчилась протестом, на якому мусульманські демонстранти погрожували вбити її, і, як наслідок, їй довелось залишити країну і шукати притулку в Швеції.

Будь-який позашлюбний зв’язок чи подружня зрада заміжньої жінки заборонена законом і карається сотнею ударів нагайкою, якщо факт зради підтверджено чотирма свідками (Сури аль-Ніса 4:15; аль-Нур 24:2-4; аль-Анам 6:151; аль-Ісра 17:32).

5.11 -- Шлюб і гроші в ісламі

Фінансові угоди відіграють основну роль в шлюбному контракті. Якщо в ісламі хтось вступає у шлюб без такого контракту, підписаного представниками обох родин, то згідно закону він не визнається як такий, що перебуває у законному шлюбі (!) і, відповідно, не має жодних прав ні в родині, ні при розлученні. Жоден закон не зможе захистити його чи її в такому нелегальному шлюбі!

Кошти, які належать нареченій (махр), не означають, що наречена куплена, а розцінюються як засоби для існування дружини і її дітей у випадку смерті чоловіка або розлучення. Грошова сума, що виплачується нареченим, може бути різна в залежності від рівня освіти і здібностей нареченої. Сума обговорюється обома сторонами, в результаті чого вони повинні прийти до чіткої згоди щодо розміру махра! Половина коштів виплачується законним представникам нареченої під час підписання шлюбного контракту або під час самої шлюбної церемонії. Інша половина коштів повинна бути повністю виплачена жінці у випадку розлучення. Кошти нареченої (махр) залишаються у власності жінки незалежно від обставин (Сури аль-Бакара 2:229; аль-Ніса 4:24-25; аль-Маїда 5:5; аль-Ахзаб 33:50; аль-Мумтахана 60:10; аль-Талак 65:5).

Якщо у випадку розлучення жінка відмовляється від частини махра, яка залишилась, то її дарунок визнається подарунком для Аллаха і дописується до її рахунку в «небесному банку», в якості доброї справи. Той самий принцип працює стосовно вдів, які відмовляються від виплати суми, яка їм належить (Сури аль-Бакара 2:229, 237, 280; аль-Ніса 4:4). В Корані йде мова про винагороду, яка належить жінкам за сексуальні стосунки. Більшість тлумачів Корану вважають, що така обов’язкова винагорода вже врахована під час виплати махра. Інші ведуть мову про додаткові подарунки при кожному статевому контакті між чоловіком і дружиною (Сури аль-Бакара 2:223; аль-Ніса 4:24-25; аль-Маїда 5:5; аль-Ахзаб 33:5; аль-Мумтахана 60:10).

Сума коштів, запланована не ведення домашнього господарства, так само, як кошти, додатково виділені на витрати сім'ї, повинні бути зафіксовані в письмовому вигляді до весілля. Ідеальною вважається та дружина, яка задовольняється малим (Сура аль-Ахзаб 33:31). Любов до коштовностей в цьому світі засуджується (Сура аль-Ахзаб 33:28, 33). Жінці заборонено виставляти напоказ свої коштовності у громадському місці (Сура аль-Нур 24:31). Вона може прикрашати себе лише для свого чоловіка.

Мусульманка, яка живе скромно, може розраховувати на винагороду в вічності (Сура аль-Ахзаб 33:29, 31; аль-Талак 65:5). В Корані сказано про те, що Аллах сам збагатить розведених жінок, особливо якщо вони відмовляться від залишкової частини махра (Сура аль-Ніса 4:130 і наступні вірші).

Чоловік зобов’язаний турбуватися про колишню дружину, з якою щойно розлучився, протягом двох років у разі, якщо вона вигодовує дитину, і допоки дитя не буде відлучене від грудей. Якщо виявиться, що платити годувальниці вигідніше, то чоловік може забрати дитину в колишньої дружини і віддати найнятій годувальниці (Сури аль-Бакара 2:223; Лукман 31:14; аль-Ахкаф 46:15; аль-Талак 65:6).

Врегулюванню фінансових питань щодо шлюбу, сімейного життя і можливого розлучення в шлюбному законі приділяється досить багато уваги! Дівчатам, що не сповідують іслам, за жодних умов не вартує одружуватися з чоловіком мусульманином без детально розписаного шлюбного контракту, підписаного свідками, оскільки в критичних ситуаціях вони виявляться безправними. Звершення шлюбу перед представниками закону європейського чи американського завжди має перевагу над шлюбом, звершеним мусульманським шейхом в мечеті! Якщо жінка європейка оформляє свій шлюб згідно законів своєї країни, вона має права, прийняті в її країні. Але тільки допоки вона мешкає в цій країні! Детальні питання не можна залишати без уваги через «велике кохання». Не можна ставитися до цих питань зневажливо, наслухавшись заспокійливих слів свого обранця. Навіть дрібниці дуже важливі, оскільки є юридичною основою для жінки і її дітей в шлюбі.

5.12 -- Мухаммед і його дружини

Жодна з 13 дружин Мухаммеда не згадується в Корані на ім’я. Однак проблеми, що виникають між пророком і його дружинами, стали причиною появи багатьох ісламських законів, наведених в Корані!

Всі дружини Мухаммеда названі матерями віруючих (Сура аль-Ахзаб 33:6). Так Айша, донька Абу Бакара, стала матір’ю свого батька, а Хафса, донька Омара ібн аль-Хаттаба, стала жінкою, що дала початок своєму прабатькові.

Про обидві якості, які повинні мати дружини Мухаммеда, можна прочитати в так званому «Дзеркалі його дружин» (Сура аль-Ахзаб 33:28-33), про що вже згадувалося вище.

Основною метою життя дружин пророка повинен бути Аллах і його посланець (Мухаммед), а не земні задоволення. Якщо ж їх вабить земне і світське, то Мухаммед вільний обдарувати їх і відпустити з миром.

Якщо одна з дружин пророка скоїть перелюб (мерзоту), то для неї звичне покарання 100 ударів нагайкою подвоюється. Дружини, які залишаються покірними і відданими Аллаху і його посланцю, отримають подвійну нагороду не тільки на землі, але й у вічності. В Корані сказано, що дружини пророка відрізняються від звичайних жінок. Навіть якщо його дружини слухняні і віддані йому, вони не повинні говорити приємні речі іншим чоловікам, щоб ті не запалились до них. Відповідно, дружини повинні розмовляти з іншими чоловіками серйозно, стримано і чітко. Мухаммед заповів своїм дружинам: «Залишайтесь в своїх будинках, не вбирайтесь так, як вбиралися в часи першого незнання (язичництва), виконуйте намаз, роздавайте закят і коріться Аллаху і Посланцю Його. О, мешканці дому! Аллах бажає тільки позбавити вас від скверни і очистити вас повністю!» (Сура аль-Ахзаб 33:33).

Водночас дивно, що Аллах все-таки схвалив такий незвичний шлюб Мухаммеда з дружиною його прийомного сина Зейда, дозволивши таким чином всім іншим мусульманам без перешкод одружуватися з дружинами своїх прийомних синів! Сам Аллах ніби то призначив Зайнаб бинт Джахш Мухаммеду за дружину. Для цього пророк анулював своє батьківство стосовно прийомного сина, пояснюючи це тим, що він є більшим, ніж просто батько. Він – посланець Аллаха і «печатка пророків» (Сура аль-Ахзаб 33:37,-52; аль-Ахзаб 33:40 особливо). Цікаво, що свій найвищий титул, «печатка пророків» Мухаммед вигадав виключно для того, щоб виправдати свій перелюб. Напевно, в даному контексті це скоріше ганьбить його, аніж робить йому честь.

Мухаммед розлучився з деякими своїми жінками, перш ніж торкнувся їх. Для цього випадку він також ввів у Коран новий закон, який говорить, що жінці, якої не торкався чоловік, що розлучається з нею, не потрібно витримувати певного терміну після розлучення, щоб знову вийти заміж (Сура аль-Ахзаб 33:49).

В Корані написано, що Аллах дав Мухаммеду, як своєму останньому посланцеві, особливий привілей повторно одружитися на всіх його колишніх дружинах, рабинях, «племінницях» і будь-яких інших жінках, що готові подарувати йому себе, якщо він цього забажає (Сура аль-Ахзаб 33:50-51). Як же відрізнявся від нього Ісус! Він залишався неодруженим, святим і не поступився жодній спокусі. Сексуальна поведінка Мухаммеда відкриває якого він духа. Кажучи про скверну своїх дружин (Сура аль-Ахзаб 33:33), він одночасно «спроектував» свої нечисті думки про них.

Проте в наступному вірші цієї ж сури Аллах забороняє Мухаммеду брати собі нових жінок або замінювати своїх дружин іншими жінками, навіть якщо їхня краса полонить його. Однак дана вказівка не розповсюджується на рабинь, які зажди були в його розпорядженні (Сура аль-Ахзаб 33:52).

Серед законовчителів Корану виникла суперечка про те, чи був дозвіл, записаний в 52 вірші 33-ї сури відритий пророку раніше, аніж повеління, записане в 50-му вірші. Згідно Корану те, про що йде мова в 52-му вірші, це пізніше об’явлення Аллаха, згідно якого Мухаммед був засуджений за його розпусну поведінку. Але щоб уникну осуду пророка, інші знавці Корану кажуть, що об’явлення, записане в 52-му вірші, було дане раніше від того, яке записане в 50-му, і що таким чином 50-й вірш відміняє 52-й вірш! Щоб узаконити свої сексуальні стосунки, Мухаммед сам анулював вірші, записані в Корані!

Хоча Мухаммед неодноразово захищав свої права на рабинь (Сури аль-Ахзаб 33:50-52; аль-Махрім 66:1; див. також Суру аль-Ніса 4:3, 24, 25, 36; аль-Нахль 16:71; аль-Мумінун 23:6; аль-Нур 24:3, 32, 33, 58; аль-Рум 30:28; аль- Ахзаб 33:55; аль-Маарідж 70:30), в його гаремі все-таки відбувся заколот через любовну інтригу з єгипетською рабинею Маріям, з якою він переспав в кімнаті своєї дружини Хафси, поки та була відсутня. Айша і Хафса, юні дружини пророка, заставили його заприсягтися, що це більше не повториться. Давши обіцянку, Мухаммед згодом пошкодував про цю поспішну обіцянку і відмінив її ім’ям Аллаха. З того часу мусульмани теж можуть безкарно порушувати поспішно дані клятви (Сура аль-Тахрім 66:1-2)!

В тривалій суперечці зі своїми двома малолітніми дружинами і їх родичами Мухаммед захищав своє право на співжиття з рабинями і погрожував своїм обуреним дружинам одного дня розлучитися з обома. Адже Аллах міг дати йому значно кращих дружин, ніж вони. Він погрожував їм і їхнім батькам, майбутнім халіфам, вогнем пекла, якщо вони не підкоряться йому.

І нарешті, Мухаммед навів їм в приклад покірну Маріам (Марію), матір Іси, найкращу з усіх жінок в цьому і в потойбічному світі (Сура аль-Тахрім 66:4-8, 12). Такий чудовий приклад послуху він згадав тільки для того, щоб придушити заколот у своєму гаремі.

Якщо засновник ісламу чинив схожі гріхи і узаконював їх завдяки об’явленням, то що можна сказати про його послідовників, тих, хто йде його слідами? Ми не маємо права засуджувати Мухаммеда, оскільки Давид і Соломон чинили не менше беззаконно, ніж Мухаммед. Але Давид покаявся у вчиненому гріхові і вчив розкаянню всіх, хто вчинив перелюб (Псалом 50). Мухаммед же навпаки, ніколи не розкаювався в своїх гріхах, а виправдовував їх отриманими ним об’явленнями. Згідно з Євангелієм, багатоженство – це не що інше, як безперервний перелюб. Сьогодні цей гріх став нормою не тільки в ісламських країнах, але й в усьому безбожному світі. Своїм релігійним законом Мухаммед офіційно схвалив цей крок, давши дозвіл своїм послідовникам грішити із спокійною совістю!

5.13 --Що каже Коран про розлучення?

Розлучення в ісламі визначене Аллахом! Згідно Корану чоловік отримав одностороннє право розлучатися з своїми жінками стільки разів, скільки забажає. Однак, в наші дні це право чоловіків обмежене в деяких мусульманських країнах завдяки впливу закону про права людини і соціальним проблемам загалом.

Однак Коран навчає: «Якщо між подружжям виник затягнутий конфлікт, то з обох кланів повинні бути призначені представники з боку його і її родини, які спробують примирити тих, що посварилися. Якщо обидві сторони забажають примирення, то воно матиме місце (Сури аль-Ніса 4:35; аль-Талак 65:2).

Постійні вимоги нового одягу і коштовностей розглядаються як причина для розлучення (Сура аль-Ахзаб 33:28-29), однак даний конфлікт можливо вирішити.

Якщо дані в поспіху клятви заважають примиренню, то вартує звільнитися від нерозважної обіцянки (Сура аль-Бакара 2:224-225).

Справжніми причинами для розлучення є грубе поводження з жінкою, включно з побоями, які тягнуть за собою тілесні ушкодження, неприязнь, що постійно зростає, і ненависть, скупість та навіть відречення одного з подружжя від ісламу (Сури аль-Бакара 2:22; аль-Ніса 4:127-130; аль-Мумтахана 60:10).

Якщо чоловік отримає від дружини все, чого хотів, він має право відіслати її (Сура аль-Ахзаб 33:37).

Якщо ж він не торкався її, то має право відіслати її негайно (Сури аль-Бакара 2:236-237; аль-Саффат 37:49).

Якщо під час розлучення чоловік повторює огидну фразу «Ти мені як хребет моєї матері», то він повинен викупити віруючого раба-мусульманина. Якщо ж хтось не в змозі цього зробити, то зобов’язаний поститися два місяці або нагодувати 60 бідняків (Сури аль-Ахзаб 33:4; аль-Муджаділа 58:1-4).

Якщо чоловік каже, що розлучається з дружиною назавжди, розлучення вважається остаточним (Сура аль-Бакара 2:227; аль-Талак 65:2).

В кінцевому підсумку кожне розлучення визначене Аллахом (Сура аль-Талак 65:3)!

Ці декілька причин для розлучення, згаданих в Корані, детально розроблені законовчителями шаріату і внесені до складної юридичної системи. На противагу цьому Ісус Христос забороняє будь-яке розлучення (Матвія 5:27-32; 19:3-9; Марка 10:4-12). В Євангелії розлучення порівнюється з гріхом, від наслідків якого страждає не тільки подружжя, але й діти.

5.14 -- Остаточне розлучення чи вступ у новий шлюб?

Розлученим жінкам протягом певного проміжку часу належить утримуватися (Сура аль-Бакара 2:241; аль-Ніса 4:130). Заможні мусульмани повинні платити своїм колишнім дружинам пристойну компенсацію, а бідні дають з того, чим наділив їх Аллах (Сури аль-Бакара 2:236; аль-Талак 65:7).

Якщо розлучена жінка має грудну дитину, то чоловік зобов’язаний турбуватися про неї протягом двох років з моменту розлучення (Сури аль-Бакара 2:233; аль-Талак 65:6).

Якщо між подружжям можливе примирення, вони повинні зачекати не менше чотирьох місяців після попереднього розлучення, для того, щоб вирішити, мають вони намір остаточно розлучитися чи наново вступити в шлюб (Сури аль-Бакара 2:226; аль-Талак 65:1,2,4). Впродовж цього часу жодна з сторін не повинна говорити про можливість повторного шлюбу або обговорювати умови нового шлюбного контракту. Його потрібно легально звершити по закінченню встановленого терміну в присутності двох свідків (Сура аль-Бакара 2:235).

Попередньо розлучена жінка повинна вичекати термін впродовж трьох циклів місячних, перш ніж вийти заміж за іншого (Сура аль-Бакара 2:228).

Протягом цього часу чоловіку забороняється турбувати свою колишню дружину. Вона має право жити там, де вона забажає (Сура аль-Талак 65:6).

Якщо після розлучення виявиться, що дружина вагітна, чоловік зобов’язаний утримувати її, допоки не народиться дитина (Сура аль-Талак 65:4-6).

Особливістю ісламського закону про розлучення є можливість попереднього розірвання шлюбу і його повторного укладання. Але це не може тривати нескінченно. Мусульманин може розлучитися з дружиною, а потім знову одружитися з нею. Він може відпустити її вдруге і знову одружитися! Але якщо він розлучиться з нею втретє, то розлучення вважається остаточним! Після цього він може одружитися з колишньою дружиною тільки після того, як вона одружиться з іншим, але згодом розлучиться з ним (Сура аль-Бакара 2:229-230).

Отож, практика розлучення в ісламі прирівнює жінку до об’єкта торгівлі. Водночас не приймаються до уваги ні її душевні переживання, ні сподівання, ні побажання. Її, мов м’яч, кидають з боку в бік залежно від настрою чоловіка: з гніву і підозр – з одного боку, в ревність і пристрасть – з іншого.

Страждання, які терплять мусульманські жінки, часто набагато глибші, ніж ми можемо собі уявити. Про виховання і утримання дітей після розлучення (за винятком грудних дітей) в Корані не сказано нічого. Жінка виконала свій обов’язок, народила синів і тепер може забиратися геть!

Не всі мусульмани думають і чинять в такий спосіб. Багато хто чинить краще, аніж їм приписує закон! На противагу шаріату деякі мусульманські держави ввели власне ліберальне законодавство. Але, як би там не було, Коран продовжує здійснювати свій вплив на культуру і закони в ісламському світі. Суперечності між правами людини і шаріатом продовжуються. Фундаменталісти фанатично ведуть свою боротьбу, використовуючи гроші і зброю, щоб втілити всі вимоги Корану, беручи при цьому за взірець життя Мухаммеда. Кожен мусульманин повинен жити так, як жив Мухаммед! Тільки тоді в ісламі запанує мир.

5.15 -- Любов Христа змінює серця людей

Своєю божественною любов’ю (агапе) Ісус благословив і освятив любов між чоловіком і дружиною (ерос). Жодна людина на землі не здатна жити таким святим життям, яке прожив Син Божий (Івана 8:1-11). Лишень його викупна жертва встановила мир поміж нами і Богом, викупивши всі наші гріхи. Його Дух дає нам новий спосіб мислення і владу зректися самих себе, наділяючи нас здатністю жертвувати собою і служити Богу.

Жінці притаманна потреба опертися на свого чоловіка і сховатися під його захистом (Буття 5:22-23; 1 до Тимофія 2:12). Деякі жінки отримують мир і спокій через своїх чоловіків. Вони потребують уваги, любові і співчуття, оскільки лише вони покликані виношувати в собі нове життя і в муках породжувати його на цей світ. Ось чому Адам назвав свою дружину «Євою», матір’ю всіх живих (Буття 3:20). Її ім’я чотири рази згадується в Біблії (Буття 3:20; 4:1; 2 до Коринтян 11:3; 1 до Тимофія 2:13).

Лише в Христі Ісусі жінка набула цілковитої духовної рівноваги по благодаті (Луки 7:38-50). В Ісусі жінці повернута її повна пошана, її достоїнство, чого вона не має в жодній іншій релігії світу.

Павло, наполягаючи на тому, щоб жінка підкорялась чоловіку згідно принципам творіння, в той же час утвердив її абсолютне рівноправ’я в питанні спасіння: «Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!» (До Галатів 3:28)

Аналогічно цьому, Павло відкриває велику таємницю любові: як Христос приніс в жертву Себе Своїй Церкві, так і чоловік повинен жертвувати собою заради дружини. Основна мета Духа Ісусу Христа полягає не в тому, щоб ми навчились керувати і підкорятися, володарювати і слухатися. Понад усе Він бажає надихнути нас до того, щоб ми любили, служили, допомагали, розуміли, прощали, підтримували, були терплячими, благословляли і залишались вірними. Це і є плоди Його любові! Він сказав: «Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!» (Від Івана 13:34) Ісус Христос – найкращий приклад як для чоловіка, так і для жінки. Він наш Викупитель, Спаситель, Втішитель. Він єдиний, Хто незмінно святий. Він Виконавець нашої віри (1 до Коринтян 1:30; до Євреїв 12:1-2).

5.16 -- Анкета

Любий читачу! Якщо ти уважно вивчав цей буклет, то зможеш легко відповісти на наступні запитання. Кожен, хто дасть правильні відповіді на 90 відсотків усіх запитань в усіх буклетах даної серії, зможе отримати сертифікат від нашого центру про

Поглиблене вивчення
розуміння того, що шаріат в ісламі виник з Корану

в знак заохочення його/її подальшого служіння для Христа. Для нас буде цінним, якщо у своїх відповідях ви вкажете посилання з Корану.

  1. Чому християнам вартує вивчати 110 віршів Корану, в яких йде мова про шлюб і розлучення? 
  2. Чому в Корані не згадується жодне жіноче ім’я, окрім імені матері Ісуса – Маріам (Марії)? 
  3. Як Сура аль-Ніса 4:34 змальовує верховенство чоловіків над жінками? 
  4. Що означає повеління Аллаха про те, що чоловіки, коли тільки забажають, можуть приходити до своїх жінок, котрі є приготованою для своїх чоловіків нивою? (Сура аль-Бакара 2:222-223). 
  5. Чому в шаріатському суді свідоцтва двох жінок-мусульманок прирівнюються до показів одного чоловіка-мусульманина? (Сура аль-Бакара 2:282). 
  6. Про що говорить той факт, що в законі про помсту спочатку згадуються вільні чоловіки і чоловіки-раби, і тільки потім вільні жінки? (Сура аль-Бакара 2:178). 
  7. Чому мусульманин більше турбується про своїх кровних родичів, аніж про свою дружину і про її рідних? 
  8. Як мусульмани тлумачать історію про те, що Бог створив жінку з ребра Адама? 
  9. Чому після битви поблизу Ухуду Мухаммед заохочував своїх воїнів брати в дружини одночасно чотирьох жінок, але за умови, що вони будуть ставитися до них однаково? 
  10. Який вплив сьогодні має багатоженство на ситуацію в світі, де мусульманське населення надзвичайно швидко зростає чисельно? 
  11. Чому мусульмани заявляють, що Мухаммед наполягав на тому, щоб чоловік брав собі за дружину тільки одну жінку? 
  12. Про що свідчить той факт, що мусульманин може мати статевий зв'язок зі своїми рабинями, коли тільки забажає? 
  13. На якій підставі у шиїтів є законним тимчасовий шлюб, навіть якщо парі потрібно одружити лише на одну годину? 
  14. Яка відповідь християн мусульманам, які практикують багатоженство? 
  15. За яких умов мусульманин має право бити свою дружину, допоки вона не підкориться його волі? (Сура аль-Ніса 4:34). 
  16. Що мав на увазі Мухаммед, коли говорив про те, що ніхто не може ставитися до своїх дружин однаково справедливо? 
  17. Що потрібно брати до уваги в шлюбному контракті для того, щоб права жінки були захищені у випадку розлучення? 
  18. Чому молитва чоловіка вважається недостойною, якщо він не очистився після статевого акту зі своєю дружиною? 
  19. Жінок яких категорій (18) мусульманину заборонено брати за дружин? (Сура аль-Ніса 4:22-24). 
  20. Що для мусульманина означає заборона перелюбу? 
  21. Які права теоретично могла б мати жінка згідно Сури аль-Бакара 2:228? 
  22. В якому разі жінка має право відмовити чоловіку в подружньому обов’язку? 
  23. Чому в деяких мусульманських країнах жінки вимагають, щоб чоловіки не брали другу дружину або на крайній випадок обмежувалися тільки однією новою дружиною? 
  24. Чому деякі чоловіки-мусульмани пропонують своїм дружинам знайти їм другу дружину і, понад те, благословити цей шлюб? 
  25. Який вихід пропонується у випадку виникнення незлагоди між подружжям? 
  26. Які якості повинна мати доброчинна мусульманка? (Сури аль-Ахзаб 33:28-33 і аль-Тахрім 66:5). 
  27. Чому мусульманці заборонено одружуватися з християнином чи євреєм? Який результат непослуху цій постанові? 
  28. Яким чином Мухаммед узаконив шлюби з неповнолітніми дівчатками? (Сура аль-Талак 65:4). 
  29. Як можна охарактеризувати закон про те, що перелюб карається 100-ею ударів нагайкою, якщо чотири свідки одноголосно засвідчать про те, що цей факт мав місце? 
  30. Що являють собою гроші, які належать нареченій (махр), згідно шлюбної угоди, яка повинна бути підписана до того, як шлюб буде розірвано? 
  31. Чому без шлюбного контракту, підписаного двома свідками, шлюб вважається незаконним? 
  32. Які пункти повинні обов’язково обговорюватися в шлюбному контракті? 
  33. Скільки дружин було в Мухаммеда? 
  34. Як Мухаммед міг назвати своїх дружин матерями всіх віруючих, якщо Айша була донькою халіфа Абу Бакара, а Афса – донькою халіфа Омара ібн аль-Хаттаба? 
  35. Які особливі правила були встановлені для дружин Мухаммеда? (Сура аль-Ахзаб 33:28-33). 
  36. Як законовчителі Корану вирішили конфлікт між двома повеліннями Аллаха стосовно того, що з одного боку Мухаммеду було дозволено одружуватися з будь-якою жінкою, яку він забажає, а з іншого боку заборонено брати нових дружин або обмінювати уже наявних у нього на інших, хоч як би останні йому не подобались? 
  37. Через що здійнявся заколот в гаремі Мухаммеда? (Сура аль-Тахрім 66). 
  38. З якою метою Мухаммед висловився про Маріам (Марію) як про найкращу з усіх жінок? 
  39. Які причини для розлучення вважаються законними в ісламі? 
  40. Чому розлучення в ісламі розглядається як дещо передбачене Аллахом? (Сура аль-Талах 65:3).
  41. Що каже Ісус про розлучення? 
  42. Що означає закон про те, що мусульманин може тричі розлучитися з однією дружиною і тричі повернути її собі, але при цьому не може одружитися з нею вчетверте, допоки інший чоловік не одружиться з нею і не розлучиться? 
  43. Як мусульманин повинен турбуватися про свою колишню дружину? 
  44. Які етапи на шляху возз’єднання розлученої пари передбачає ісламський закон? 
  45. Яким чином Ісус возвеличив жінку і зробив її духовно рівною чоловіку? 
  46. Як любов Христа в християнському шлюбі здатна змінити егоїстичну природу партнерів? 

Кожному учаснику цього опитування дозволяється використовувати будь-які джерела у їхньому розпорядженні і просити допомоги у будь-якої довіреної особи, даючи відповіді на ці запитання. Ми очікуємо ваші письмові відповіді, включно з вашою повною адресою в звичайному листі чи на електронну пошту. Ми молимось за вас до Ісуса, нашого живого Господа, щоб Він кликав, посилав, скеровував, зміцняв, захищав і перебував з вами кожен день вашого життя!

Ваші, через служіння Йому,
Слуги Господні

Надсилайте ваші відповіді:

GRACE AND TRUTH
P.O.Box 1806
70708 Fellbach
GERMANY

Або на електронну пошту (e-mail):
info@grace-and-truth.net

www.Grace-and-Truth.net

Page last modified on August 10, 2022, at 03:32 PM | powered by PmWiki (pmwiki-2.3.3)