Ukrainian, Who started Islam?, Chapter 016 - How Arabic is the Koran?

This page in HTML4 - Print - Bottom

Home -- Ukrainian -- 16-Who Started Islam -- 016 (How Arabic is the Koran?)

This page in: -- English -- Indonesian -- Malayalam -- Russian -- Tamil ? -- UKRAINIAN

16. Хто започаткував Іслам: Авраам чи араби?

Розділ 4. Хто були араби, які започаткували Іслам?

4.3. Наскільки Арабським є Коран?

Іслам розпочався з першого «одкровення», яке отримав араб Мухаммад. Мова, якою ангел Джибріл (Гавриїл) робив ці «одкровення» Мухаммеду, була арабською. Також мусульмани вважають, що Коран повністю написаний арабською мовою. Свою віру вони засновують на віршах самого Корану: «Ми (тобто Аллах) змусили її (тобто книгу) зійти (як) Коран арабською мовою, щоб ви могли (можливо) зрозуміти» Сура Юсуф 12:2. І вони вважають цю арабську мову Корану зрозумілою: «191 Він (тобто Коран) зійшов від Господа світів, 192 вірний Дух зійшов з ним 193 на твоє серце (о Мухаммад), щоб ти був одним із застерігачів, 194 на зрозумілій арабській мові» Сура Аш-Шуара 26:191-194.

Незважаючи на те, що в самому Корані підкреслюється, що він написаний чистою арабською мовою, мусульманські тлумачі Корану з самого початку зрозуміли, що не всі слова в Корані є дійсно арабськими. Окрім незрозумілих літер на початку деяких сур (наприклад, ALM в сурі аль-Бакара 2:1 або KHY'S в сурі Мар'ям 19:1), які не мають ніякого значення в арабській мові, вони знаходили в Корані слова, схожі на слова неарабських, тобто іноземних, мов і які часто не мають ніякого сенсу в арабській мові. На це звертали увагу мусульманські дослідники Корану, які знали не лише арабську, але й інші мови Близького Сходу (що, своєю чергою, стало наслідком того, що Іслам поширився на частини світу, де арабська мова не була рідною). Результатом таких висновків стали списки іноземних («аджамі») слів Корану, які начебто суперечать твердженням Корану про те, що він написаний чистою арабською мовою. Мусульмани, які виділили цю неарабську лексику в Корані, зазначили, що саме цього і слід було очікувати, адже в самому Корані сказано: «І ми (тобто Аллах) не посилали посланця, окрім як на мові його народу» Сура Ібрагім 14:4. А оскільки Коран посилається на такі попередні одкровення через інших пророків і посланців Божих, то слід очікувати, що в Корані дійсно вживаються такі неарабські слова.

В результаті мусульманська влада встановила, що Коран містить слова з більш ніж 10 мов, в т.ч. іврит, сирійська, грецька, римська, перська або коптська. Відомий перелік таких «іноземних» слів у Корані можна знайти у відомій книзі Джалал ад-Діна ас-Суюті (помер у 1505 році) «Аль-Іткан фій улум аль-Кур'ан» (дослівно означає «Точність у науці Корану» – цей перелік можна знайти у 38-й главі цієї книги Суюті). Ось приклади таких неарабських слів у Корані, які ми взяли з більш пізнього дослідження на цю тему Артура Джеффрі «Іноземна лексика Корану» (опублікованого в 1938 році в Східному інституті в Бароді, Індія):

a) єврейські слова у Корані: sakeena сурі аль-Бакара 2:248 (від євр. шехінаа, що означає перебування слави Божої у Його святині, тобто у скинії у пустелі, а пізніше у храмі в Єрусалимі) або hajja у сурі Аль-Бакара 2:158 (від євр. хагг, що означає свято) або ahbaar в Сурі Аль-Тавба 9:31 (від євр. хабір, що означає вчитель) або asbaat в Сурі Аль-Араф 7:160 (множина sibt від євр. sheebet що означає плем'я) або allahumma в сурі Аз-Зумар 39:47 (від євр. elohim форма множини від євр. eloah, обидва Бог) або tuufaan в сурі Аль-Анкабут 29:14 (від євр. tuufaanaa що означає повінь) або yamm в сурі Ад-Даріят 51:40 (від євр. yaam що означає море).

б) грецькі слова в Корані: darahim у сурі Юсуф 12:20 (множина дирхам від грецького драхма, що означає грецьку монету) або injil у сурі аль-Маїда 5:47 (від грецького евангеліон що означає Євангеліє) або iblis у сурі Та Га 20:116 (від грецького діаболос що означає наклепник, тобто диявол).

в) римські (латинські) слова в Корані: deenaar у сурі Аль-Імран 3:75 (від лат. denarius що означає римська монета) або siraat у сурі Аль-Фатіха 1:5,6 (від лат. strata що означає дорога) або qintaar у сурі Аль-Імран 4:20 (від лат. centenarium що означає міра обсягу).

г) Сирійські слова в Корані: khardal в сурі Лукман 31:15 (від сирійського hardal що означає гірчичне насіння) або khinzeer в сурі Аль-Анам 6:145 (від сирійського хазіраа що означає порося або свиня можливо, через амхарське хінзер що означає дикий кабан) або zujaajah в сурі Ан-Нур 24:35 (від сирійського zegogithaa що означає скло або кришталь) або sibgha в Сурі Аль-Бакара 2:132 (від сирійського saba' що означає занурення і, таким чином, хрещення) або tuur в Сурі Аль-Му'мінун 23:20 (від сирійського tuur що означає скеля або гора) або al-noon в Сурі Аль-Анбія' 21:87 (від сирійського noonaa що означає риба).

д) перські слова в Корані: istabraq в сурі аль-Кахф 18:31 (від перського istabraq що означає шовкова парча, вид вишуканої шовкової тканини) або барзах в сурі ар-Рахман 55:20 (від перського parsang що означає бар'єр або перегородка) або sijjeel в сурі Аль-Філь 105:4 (від перс. сангк що означає камінь) або firdaws у сурі Аль-Му'мінун 23:11 (від перс. фірдоуз що означає райський сад) або маджус у сурі Аль-Хадж 22:17 (від староперс. магуш що означає магометани або зороастрійці).

f) Ефіопські слова в Корані: burhan в сурі Ан-Ніса 4:174 (від амхарського birhan що означає світло або освітлення і, таким чином, означає означає) або bighaal в сурі Ан-Нахл 16:8 (множина арабського baghl fвід амхарського bekelo що означає мул) або jalaabiib у сурі Аль-Ахзааб 33:59 (множина jilbaab від амхарського gilibebi що означає покривати або плащ) або al-awthaan у сурі Аль-Хадж 22:30 (множина wathan від ефіопського weteni що означає ідоли).

Що означають ці висновки? Безумовно, більшість слів в Корані написані чистою і оригінальною арабською мовою. І все ж у Корані є також переліки арабських слів і виразів, які, як вважається, відображають відмінності в діалекті, що існували за часів Мухаммеда між різними видами арабської мови в Аравії (див., наприклад, Суюті, Іткан, глава 37). Окрім цього аспекту, слова Корану з неарабським корінням означають, що Коран не є написаний повністю арабською мовою, як вважають багато мусульман і немусульман. І це ми ще не торкнулися багатьох імен з Біблії та інших релігійних книг, які увійшли до Корану і тому також не є арабськими за своїм походженням (наприклад: Адам, Нух – Ной, Ібрагім – Авраам, Муса – Мойсей, Давуд – Давид, Ісаа – Ісус або Маріам – Марія). Багато з цих іноземних («аджамі») слів у Корані були в певному сенсі арабізовані, тобто їх написання було приведене у відповідність до арабського алфавіту. Але тим не менше вони не вписуються в систему граматики, яка регулює варіації нормальних арабських слів (морфологію слів арабською мовою). Це означає, що не тільки араби часів Мухаммеда зробили свій внесок в текст Корану, але і не араби.

Араби за часів Мухаммада були значною мірою ідолопоклонниками. Для того, щоб вони могли зрозуміти сказане Мухаммедом, арабська мова Корану повинна була бути мовою народу, що поклонявся множинності богів. Саме так до Корану потрапили імена деяких своїх богів, яким окремі арабські племена поклонялися як ідолам або духам (наприклад, імена трьох жіночих богинь «Та'іф аль-Лаат, аль-Узза і Манаат» в сурі Ан-Наджм 53:19-20). Крім того, використання неарабських слів у Корані принесло з собою вплив інших багатобожників (через грецьку, римську), іудеїв (через іврит і арамейську), християн (через грецьку, сирійську, коптську, ефіопську) і навіть зороастрійців (через перську) в Коран. Отже, чи був Іслам Корану започаткований виключно арабами? У певному сенсі ні, адже до тексту Корану внесли свій внесок і неараби через неарабські слова, які явно можна розрізнити в тексті Корану і сьогодні.

This page in HTML4 - Print - Top