«Аїша розповідає: «За життя Пророка сура Ахзаб містила 200 віршів, але коли Коран був зібраний, ми знайшли лише ту кількість, яку можна знайти в нинішньому Корані (а це 73 вірші)», (Куртубі, Коментар Корану до сури Ахзаб).

Умар б. Хаттаб сів на кафедру Посланця Аллаха і сказав: «Воістину, Аллах послав Мухаммада з істиною, і Він зіслав йому Книгу, а вірш про побиття камінням був включений в те, що було послано йому. Ми прочитали його, зберегли в пам'яті і зрозуміли його. Посланець Аллаха присудив покарання побиття камінням до смерті (одруженому перелюбнику і перелюбниці), і після нього ми також присудили покарання побиття камінням, боюся, що з плином часу люди (можуть забути про це) і можуть сказати: «Ми не знаходимо в Книзі Аллаха покарання з побиттям каміння, і таким чином збиваємося зі шляху, відмовляючись від цього обов'язку, приписаного Аллахом. Побиття камінням – це обов'язок, встановлений у Книзі Аллаха для одружених чоловіків і жінок, які вчинили перелюб, якщо є докази, або якщо є вагітність, або визнання (провини)»» (Сахіх Муслім).

«Мені був посланий вірш про побиття камінням і про годування грудьми дорослої людини десять разів, а папірець був зі мною під подушкою. Коли Посланець Аллаха помер, ми були заклопотані його смертю, а до нас зайшла ручна вівця і з'їла його». (Сунан Ібн Маджа).